Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
"Методики корекційної роботи при ринолалії" - Coggle Diagram
"Методики корекційної роботи при ринолалії"
Логопеди визнають методику А.Іпполітової як ефективну за відсутності у дитини системних порушень мовлення.
Своєрідність цієї методики полягає в тому, що на тлі дихальних і артикуляційних вправ, розвитку кінестетичних відчуттів увага дитини зосереджується спочатку на артикуляційному укладі (артикулемі) звука, і тільки за умови її засвоєння пізніше підключається голос.
У процесі формування артикулем особлива увага звертається на плавний, невимушений характер рухів з метою запобігання виникненню синкінезій у лицьовій та мімічній мускулатурі.
У системі вправ з розвитку артикуляційного праксису основним є використання фізіологічної взаємодії м'язових груп мовленнєвого апарату, тобто їх взаємообумовленість та взаємозалежність.
А.Іпполітової чітко визначено етапи (підготовчий, основний) і особливості логопедичної роботи в до і післяопераційному періоді, вказано послідовність роботи над звуками, дозування матеріалу в різні періоди роботи.
Зміст логопедичних занять передбачає:
перевиховання фізіологічного дихання на мовленнєве;
відпрацювання диференційованого вдиху - видиху;
виховання довгого, плавного ротового видиху для реалізації голосних артикулем (без включення голосу) та фрикативних глухих приголосних;
диференціацію короткого і довгого ротового та носового видиху для формування сонорних звуків і африкат;
формування м'яких звуків, диференціацію й автоматизацію сформованих звуків.
Не меншою популярністю серед логопедів користується поетапна методика корекції розладів голосу в разі ринолалії І.Єрмакової
Вона встановила вікові особливості функціональних розладів голосоутворення у дітей і підлітків із природженими незрощеннями губи і піднебіння і, враховуючи це, запропонувала оригінальну систему постановки голосу у ринолаліків.
Наголошувала на обов'язковому врахуванні в логопедичній роботі принципу індивідуального підходу до свого вихованця.
Автор методики звертає увагу на потребу у проведенні першого (доопераційного) етапу роботи з метою запобігання формуванню компенсаторних патологічних звичок і артикуляційної бази для розвитку мовлення.
. В цей період передбачено доопераційну підготовку м'якого піднебіння до піднебінно-глоткового змикання після операції, по можливості запобігання дистрофії м'язів глотки, створення функціональних передумов для процесу нормального звукоутворення
Цікавим є акцент на використанні фонації для виховання рухомості м'якого піднебіння як найбільш фізіологічного процесу. Особливості артикуляції голосних а і є, на думку автора методики, дають змогу застосовувати їх для розвитку рухливості сегментів м'якого піднебіння. Вправи з цими голосними слід починати з першого заняття, привертаючи увагу дитини до м'якої голосоподачі і правильного положення язика в роті.
На думку Єрмакової, патологічне положення язика в порожнині рота порушує мовлення більше, ніж недостатність піднебінно-глоткового змикання.
Артикуляційну гімнастику і масаж органів артикуляції слід проводити щодня - 3-4 рази по 5 хв. Оскільки кінестетичні відчуття у осіб із ВНГП знижені, рекомендовано одночасно працювати не більше ніж над трьома видами вправ, враховуючи індивідуальні особливості кожної дитини. При цьому слід уникати різких, швидких артикуляційних рухів, оскільки вони потребують значного напруження і не дають бажаного ефекту
Корекцію дихання краще проводити в кабінеті ЛФК. Щоб дитина могла перейти безпосередньо до дихальних вправ, вона має оволодіти спрямованим струменем повітря. Тільки після оволодіння достатньо подовженим діафрагмально-реберним видихом логопед може приступати до постановки голосних звуків і вокальних вправ
Розвиток фонематичного слуху входить до кола завдань, які логопед вирішує в підготовчому періоді (вміння виділяти звук з ряду ізольованих, виявляти наявність звука в слові, визначати місце звука в слові і правильність його вимови, розрізняти на слух ротові і носові звуки тощо).