Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
Національно-визвольна війна (1648-1657) - Coggle Diagram
Національно-визвольна війна (1648-1657)
Причини
Міщан українського походження усували від участі в міському самоврядуванні, натомість на посади брали іноземців
Чинилися перешкоди вступу українців до цехів, заняття ними ремеслом чи торгівлею
Збільшився тиск на православну церкву, звичайним людям насаджували греко-католицизм або католицизм
Застосовувалися обмеження щодо освіти та вживання української мови
Козацтво зазнавало постійних утисків: магнати відбирали в них хутори, луки, ставки, млини, змушували платити нечувані податки. За будь-яку непокору козаків катували. Більш того — багатьох з них перетворювали на кріпаків
Посилюється гноблення селянства, яке дедалі більше ототожнюється з пануванням Речі Посполитої, збільшується кількість днів панщини.
Передумови
Формування української нації, яка у межах Речі Посполитої фактично не мала шансів на повноцінний розвиток
Перетворення українського козацтва на провідну політичну силу, що виражала ідеї народу
Поширення ідей боротьби за національну незалежність та особисту свободу людини, які набули поширення на той час у Європі
Приводом стала кривда, заподіяна Хмельницькому чигиринським підстаростою Данієлем Чаплинським, який пограбував його хутір
Характер
В історичній літературі висловлюється думка про наявність у подіях 1648 – 1676 рр. в Україні елементів революції
Є п`ять періодів перебігу Національно-визвольної війни:
перший (лютий 1648 – червень 1652 рр.) – період найбільшого розмаху та інтенсивності національно-визвольної та соціальної боротьби
другий (червень 1652 – серпень 1657 рр.) – період погіршення економічного і геополітичного становища козацької України
третій (вересень 1657 – червень 1663 рр.) – порід різкого загострення соціально-політичної боротьби, що призвело до громадянської війни і розколу козацької України на Правобережну і Лівобережну
четвертий (липень 1663 – червень 1668 рр.) – період відчайдушної боротьби національно-патріотичних сил за возз`єднання України
п`ятий (липень 1668 – вересень 1676 рр.) – період кризи і поразки визвольної війни; ліквідація державності на Правобережжі
Керівники і соратники
Максим Кривоніс (Перебийте) - відіграв велику роль у битвах під Жовтими Водами, Корсунем, звільненням Чернігівщини, Поділля.
Іван Золотаренко брав активну участь у боях у Білорусії 1654-1655 рр., допоміг російським військам завоювати Смоленськ, був призначений наказним гетьманом — командуючим військами, які діяли в білоруському напрямі
Михайло (Станіслав) Кричевський — 1647 році звільнив Б. Хмельницького з ув’язнення. 1648 році на чолі реєстрових козаків приєднався до У 1649 року у битві під Лоєвим зупинив просування литовського війська гетьмана Януша Радзивілла в Україну
Данило Нечай – активний учасник подій 1648-1649 рр. Учасник Молдавського походу 1650 р. Під час нападу М.Калиновського на Поділля у 1651 р. організував оборону
Станіслав Мрозовицький - брав участь в битві під Пилявцями, керував кіннотою під Збаражем, де загинув у бою. Герой історичної пісні «Ой Морозе, Морозенку, ти Славний козаче»
Мартин Небаба – учасник подій 1648-1649 рр. Противник укладання Зборівського договору. Очолив похід на Литву
Іван Виговський - генеральний писар, разом з Богданом Хмельницьким потрапив в полон в 1651 р. Займався розробкою і був присутнім при укладанні Зборівського та Білоцерківського договорів
Керівникио війська був Б. Хмельницький, якому вдалося створити державу Гетьманщину в ході війни
Перебіг подій
1648 p., 25 січня – початок національно-визвольної війни. Повстання козаків на Запорозькій Січі й обрання гетьманом Богдана Хмельницького
1648 р., 5–6 травня – битва під Жовтими Водами
1648 р., 16 травня – битва під Корсунем
1648 р., 11–13 серпня – битва під Пилявцями
1648 р., 23 грудня – урочистий в'їзд гетьмана Богдана Хмельницького до Києва
1649 р., 30 червня, 13 серпня – облога повстанським військом фортеці Збараж
1649 р., 5–6 серпня – Битва під Зборовом
1649 р., 8 серпня – укладання Зборівського мирного договору
1650 р., серпень – похід Богдана Хмельницького до Молдавії
1650 р., серпень – похід Богдана Хмельницького до Молдавії
1651 р., 18 вересня – укладання Білоцерківського мирного договору
1652 р., 22–23 травня – битва під Батогом
1652 р., липень-серпень – другий молдавський похід
1653 р., квітень-травень – третій молдавський похід
1653 р., серпень-вересень – четвертий молдавський похід. Загибель Тимоша Хмельницького
1653 p., 1 жовтня – земський собор у Москві прийняв рішення про прийняття Війська Запорозького під протекцію московського царя
1653 р., 11 жовтня, 5 грудня – Жванецька облога
1654 р., 8 січня – козацька рада, скликана Богданом Хмельницьким у Переяславі, ухвалила присягнути на вірність московському царю
1654 р., 27 березня – у Москві було укладено "Березневі статті" – договір між Московською державою та Гетьманщиною
1654 р., 18–20 листопада – героїчна оборона повстанцями м. Бужі
1655 р., 14–17 січня – героїчна оборона Умані загонами Івана Богуна
1655 р., 19–20 січня – битва під Охматовим
1655 р., 19 вересня–29 жовтня – облога Львова військом Богдана Хмельницького
1656 р., 26 жовтня – укладання у Вільно перемир'я між Московською державою і Річчю Посполитою
1657 р., 27 липня – смерть гетьмана Богдана Хмельницького