Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
Рання диференціальна діагностика розмежування різних форм ринолалії -…
Рання диференціальна діагностика розмежування різних форм ринолалії
Закрита ринолалія
Причинами закритої ринолалії найчастіше є органічні зміни в носовому просторі, або функціональні розлади піднебінно-глоткового змикання (наприклад, підвищений тонус м'якого піднебіння), тобто ізолюється носова порожнина від ротової.
Розрізняють: передню закриту ринолалію, що виникає за хронічної гіпертрофії слизової носа (в основному задніх відділів нижніх раковин), у разі поліпів у носовій порожнині, викривлення перегородки носа, пухлин у носовій порожнині; задню закриту ринолалію, яка найчастіше є наслідком великих аденоїдних розрощень або носоглоткових поліпів унаслідок фіброми чи інших пухлин.
Відкрита ринолалія
Функціональна відкрита ринолалія
Найчастіше порушення мовлення зумовлено парезом м'якого піднебіння (одно або двобічним), змінами, які відбуваються у глотці через її травми і пухлини, порушенням контролю за власним мовленням у разі зниження слухової функції або наслідуванням назальному мовленню.
Вроджена органічна відкрита ринолалія
Зазвичай є наслідком: а) природжених незрошень м'якого та твердого піднебіння, закороткого м'якого піднебіння, відсутності або роздвоєння uvula,субмукозної (прихованої) щілини; б) парезів і паралічів м'якого піднебіння в разі ураження язикоглоткового і блукаючого нервів.
Набута відкрита органічна ринолалія
Виникає в разі перфорації твердого і м'якого піднебіння внаслідок черепно-мозкової травми або у разі розвитку остеомієліту, рубцевих змін, поранень, тиску пухлини тощо, тобто порушуються цілісність і рухомість твердого і/або м'якого піднебіння
Змішана ринолалія
Причиною змішаної ринолалії є поєднання ускладненого носового дихання та недостатності піднебінно-глоткового змикання функціонального або органічного походження. Найтиповішим є поєднання закороткого м'якого піднебіння, підслизового його незрощення та аденоїдних вегетацій
Щоб провести діагностику на розмежування різних форм ринолалії треба доримуватись певних принципів.
Принцип комплексності
Принцип цілісного, системного вивчення
Принцип цілеспрямованості
Принцип порівняння
Принцип динамічності
Принцип індивідуального підходу до відповідного віку і можливостей дитини щодо навантаження
Принцип наочності та емоційності обстеження
Методи дослідження
Спірометрія
Вивчення дихальної функції
Рентгенотомографія
Визначення правильних і логокорекційних шляхів, важливим є вивчення положення органів артикуляції
Рентгенографія
Використовують цей метод для вивчення структурних і функціональних особливостей мовленнєвого апарату
Спектральний аналіз
Дослідження гололсової функції. Аналіз дає змогу оцінити ступінь назалізації мовлення, перевірити ефективність застосування прийомів логопедичної роботи