Please enable JavaScript.

Coggle requires JavaScript to display documents.

Національна визвольна війна українського народу під проводом Б…

- - - - Битва під Магеровом — битва Московсько-польської війни 1654—1667 років. Відбулась 11 липня 1657 року. Коронне військо під проводом реґіментара Стефана Чарнецького перемогло об'єднану семигородсько-козацьку армію князя Дьордя II Ракоці.Наприкінці січня 1657 року з півдня на територію Речі Посполитої увійшла семигородська армія під проводом князя Дьордя II Ракоці. Дії українського війська в Польщі 1657 р. Наприкінці грудня 1656 р. Хмельницький без відома московського уряду вирішив підтримати вторгнення в Польщу трансільванського князя Дьєрдя ІІ Ракоці. Гетьман вислав йому на допомогу козацьке військо на чолі з наказним гетьманом Антоном Ждановичем, а згодом ще кілька полків під проводом І. Богуна. Загальна кількість українського війська сягала 18—20 тис. осіб.
- - - - 20 липня Московське посольство на чолі з Федором Ладиженським прибуло в Чигирин з повідомленням про згоду московського царя взяти під своє заступництво запорізьких козаків.
        21 серпня Військо Георгія Штефана взяло в облогу сучавську фортецю, яка тривала до жовтня і закінчилась поразкою козаків, загибеллю Тимоша Хмельницького і зривом планів Богдана Хмельницького утвердити свою гегемонію над Молдовою.
        
        військові події 1654 р.
        
        18 січня У Переяславі відбулась рада козацької верхівки, на якій генеральна старшина на чолі з гетьманом Богданом Хмельницьким, а також полковники та сотники висловились за перехід України під зверхність московського царя. Переяславська рада завершилась спільною присягою її учасників.
        
        . Московські посли не присягли на вірність селян. Присяга відбулася лише з боку козацтва.
        
        Березневі Статті Згідно з цими статтями Україна зберігала свої військово-адміністративні органи управління на чолі з виборним гетьманом Гетьман обирався на козацькій раді пожиттєво, а царя лише повідомляли про результат виборів. Влада Гетьмана поширювалась на всю територію України. Всі податки і доходи збирались українськими фінансовими органами. Представники Москви лише мали приймати від них належну їй данину.
        При виборах наступних гетьманів приймалися договірні статті, в яких ряд пунктів Березневих статей скорочувався, вводилися нові статті.
        Угода розірвана у 30.1.(9.2.) 1667 року Московською державою, що підписала сепаратне Андрусівське перемир'я з Річчю Посполитою.
- - - - Битва під Озерною — битва Московсько-польської війни 1654—1667 років. Відбулась під містечком Озерною (тепер село Зборівського району Тернопільської області) 20 — 22 листопада (за старим стилем 9-12 листопада[1]) 1655 року між військами Речі Посполитої і Кримського ханства з одного боку та Військом Запорозьким (командувач Богдан Хмельницький) і військом Московського царства (Васілій Бутурлін, Пьотр Потьомкін) з іншого, які були оточені ворогом. Вислід: московити випущені після викупу, 23 листопада Б. Хмельницький підписав угоду, в якій зобов'язувався розірвати з московитами, надавати збройну допомогу Речі Посполитій. Здобуте, награбоване московитами, козаками майно забрали татари.