Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
Павло Скоропадський- гетьман Української Держави, (Ю) - Coggle Diagram
Павло Скоропадський- гетьман Української Держави
Біографічні дані
Учасник Першої світової війни
Нагороджений орденом Святої
Анни 3-го ступеня з мечами і бантом.
Професійний військовий
Відзначився в боях з німцями під
Каушеном і Трисвятами.
Походив зі старовинного козацького роду, в
якому були гетьмани.
Офіцер армії Російської імперії
Учасник російсько-японської
29.04.1918р. Став гетьманом
Внутрішня політика
Військова політика
Відродження УСС
Відновлення українського козацтва
Збройні сили складалися з Сірожупанської і Сердюцької девізії і Запорізької дивізії
Формування державної варти
Хотів створити 300 тис. армію
Культурно-освітній розвиток
Створення Української академії наук
Створення Національного архіву
Відкриття гімназій, університетів
Відроджено Українську автокефальну православну
церкву
Українізація шкіл
Засновані Державний симфонічний оркестр та
Українська капела
ВІідкрили Національну галерею мистецтв
Аграрне питання
Селяни могли купувати землю на виплату
Селяни могли продавати свою продукцію
Поміщики могли продати землю Державному земельному банки, а банк продавав її селянам
Приватне землеволодіння обмежувалося 25 десятими
Проти ліквідації земель в поміщиків
Фінанси
Розвиток зовнішнього ринку за рахунок
збуту товарів
Заснування нових акціонерних товариств;
Відкриття кількох українських банків ,
запровадження гривні;
Відновлення приватної власності,
Налагодження грошової системи;
Промисловість
Заборона страйків
Налагодження залізничної сиситеми
Повернення підприємств власникам
Дозвіл приватної власності
12 годинний робочий день
Відносини з іноземними державами
Росія
Українській Державі
надавалося право консульства в багатьох
містах Росії.
Також радянська делегація мала контакти з
антигетьманською опозицією
Найскладнішим питанням переговорів була
програма кордонів.
відновлення залізничних, поштово-
телеграфних комунікацій
12червня 1918 р. було укладено прелімінарний договір про припинення стану війни між
Україною і Росією
Четвертний союз
Наявність німецької та австро-угорської окупаційної влади
перетворювала владу Скоропадського у маріонеткову.
були встановлені дипломатичні відносини, основний зміст яких обертався навколо зобов’язань Брестського договору.
Німці активно втручалися у внутрішнє життя і зовнішню
політику Української Держави.
Для розв’язання багатьох проблем у вересні 1918 р.
Скоропадський зустрівся з кайзером Вільгельмом ІІ
Були пріоритетними.
Кубань
Україна надала допомогу зброєю Кубані у бо-
ротьбі з більшовизмом.
Україна надала допомогу зброєю Кубані у бо-
ротьбі з більшовизмом.
Відносини теж розвивалися у руслі взаємо-
вигідності
Однак проти цього заперечував уряд Денікіна, що
фактично встановив контроль над Кубанню.
Румунія
Розв’язання «бессарабського питання» було
відкладено до завершення Першої світової війни
Відносини з Румунією оберталися навколо
«бессарабського питання».
Польща
Усі переговори про визначення кордону зайшли у глухий кут.
Відносини оберталися
навколо державної приналежності Холмщини і Підляшшя.
Проте реально українська адміністрація
змогла утвердитися лише на тій частині земель, що були
окуповані Німеччиною.
Поляки наполягали на кордоні по річці Буг.
Крим
П. Скоропадський запровадив щодо
Криму економічну блокаду, це примусило кримський уряд у жовтні 1918 р. підписати попередню угоду, за якою Крим мав увійти до складу України на правах автономії
уряд генерала С. Сулькевича відмовлявся вступати у відносини з українським урядом.
Країни Антанти
антигетьманська опозиція підняла повстання
Країни Антанти підтримували ідею «єдиної і неподільної Росії», заперечуючи незалежність України.
видання гетьманом грамоти від 14 листопада 1918 р. про федеративний зв’язок із майбутньою небільшовицькою Росією не змінило становища.
Були ускладнені через тісні відносини з Німеччиною.
Всевелике Військо Донське.
Розробленя окремих угод щодо вільного транзиту, товарообігу, митних і фінансових угод
Договір встановлював спільні кордони та взаємо-
вигідний товарообмін
8 серпня 1918р. було укладено договір про взаємне визнання суверенітету
Причини падіння режиму
Відсутність дієздатної регулярної української армії, реставрація старих порядків та відродження архаїчних форм організації суспільного життя
Вузька соціальна база (буржуазія, поміщики, заможні селяни)
Залежність Української держави від австро-німецьких військ
підкорення соціально-економічної політики інтересам панівних верств та окупаційної влади
Поразка Німеччини в Першій світовій війні
спроба знайти опору серед білогвардійців (грамота П.Скоропадського про відмову від української державності та вступ до всеросійської федерації народів від 14 листопада 1918 р.)
наростання соціальної напруги та формування організаційної опозиції
Ю