• для корекції самооцінки:

  
  
  

  Вправа «Компліменти». Психолог разом із дітьми сідають в коло, беруться за руки. Дивлячись в очі сусідові, треба сказати йому кілька добрих слів, за щось похвалити. Приймаючий має у відповідь посміхнутися та сказати: «Дякую, мені дуже приємно!» Потім він дарує комплімент своєму сусідові, вправа проводиться по колу.

• для розвитку комунікативної сфери:
  
  

Вправа «Подивися і назви». Необхідно підготувати дві великі картки із зображеннями: на першій - жінка миє посуд, на другій - кравчиня шиє плаття, маленькі малюнки із зображенням моркви, яблука, іграшки із пластмаси, чобіт, штор, серветки, м'якої іграшки, куртки. Психолог роздає усім дітям конверти, в кожному 2-3 малюнки. Потім показує дітям великі малюнки.

• Для розвитку та корекції пізнавальних процесів, формування їх довільності, а також для зміцнення працездатності дітей, їхнього вміння зосереджувати увагу і цілеспрямовано працювати:
  
  

Вправа «Цікавий предмет». Протягом
3-ьох хвилин діти дивляться на якийсь предмет, намагаючись помітити якомога більше особливостей, а потім описують його.

Участь батьків та інших осіб у корекційному процесі:

• Батьки дитини та вся сім’я загалом надзвичайно важливі для покращення стану дитини, її максимального розвитку. Саме підтримка, прийняття людей із найближчого оточення є найбільш ефективними засобами для формування адекватної самооцінки дитини та стабільного прогресу корекційного процесу. (Легка форма)
• Батьки та люди з найближчого оточення дитини здатні допомогти у ефективній соціальній адаптації дитини, а також закріпленню конструктивних поведінкових форм, вмінь і навичок, отриманих дитиною на корекційних заняттях.(Помірна форма)
• Найвагомішу роль у перебігові корекційного процесу відіграє сім’я дитини. Батьки та люди із близького оточення здатні створити для дитини максимально сприятливе середовище для життя та розвитку.(Тяжка форма)

• для розвитку сенсомоторної координації:
  
  

Вправа «Упіймай м'яч». Дитина сидить на стільці, над нею опускають м'яч, прив'язаний до мотузки, кінець якої тримає дорослий. М'яч поступово опускають і просять дитину упіймати його, не встаючи із стільця. Якщо вона намагається упіймати м'яч однією рукою, дорослий показує, як це робити, за необхідності сам розподіляє пальці її рук. М'яч з'являється ліворуч і праворуч на такій відстані, щоб дитина могла схопити його двома руками.

• для встановлення емоційного контакту з дорослим:
  
  

Гра «Ладусі». Психолог саджає дитину перед собою, ласкаво бере її руки у свої і, ритмічно поплескавши її долоньками, говорить потішку: «Ладусі, ладусі, де були, у бабусі», повторюючи 2-3 рази.

• для розвитку уваги, пам’яті та сприйняття:
  
  

Гра «В пошуках скарбів». Необхідно підготувати: ящик із піском та набір дрібних іграшок (ялинки, дерева, гриби, квіти, колодязь, місяць повний, молодий місяць, їжаки). Спочатку необхідно повести основні прийоми знайомства дитини із піском: покласти долоньки на пісок, відчути, який він на дотик, погріти пісок тощо.

• для розвитку пізнавальної діяльності:
  
  

Гра «Знайди ляльці іграшку». Необхідно підготувати лялькове взуття різного розміру, ляльковий посуд, деталі конструктора, ляльковий одяг тощо. Психолог разом із дітьми сідають на стільці у коло. В одній руці психолог тримає ляльку, а в іншій - «чарівний мішечок». І розповідає дітям, що лялька загубила свій чобіток і дітям необхідно його знайти в мішечку. Коли чобіток знаходиться шукають щось інше. Потім перераховуються всі предмети у мішечку.

• для розвитку емоційно - вольової сфери:
  
  

Вправа «Що я люблю і чого не люблю». Психолог сідає із дітьми в коло і пропонує всім по черзі розповісти, хто що любить та чого не любить. Психолог починає першим. Коли хтось закінчує свою розповідь, всі йому аплодують.

• для збагачення дітей різноманітними знаннями про навколишнє життя і про певні взаємозв’язки між предметами та явищами:
  
  

Гра «Хто де живе?». Необхідно підготувати ящик із піском, фігурки тварин (лисиця, білка, корова, черепаха, заєць та їжак) та дерева, паркан тощо. Спочатку необхідно провести основні прийоми знайомства дитини із піском: покласти долоньки на пісок, відчути, який він на дотик, погріти пісок тощо.