Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
Загальні та специфічні закономірності розвитку - Coggle Diagram
Загальні та специфічні закономірності розвитку
Загальні
Психічний розвиток дитини залежить від її навчання і виховання і від спілкування з дорослими. Поява нових якостей неможливо без спрямованого навчання, яке більш ефективно в сенситивні періоди розвитку як нормального, так і порушеного. Спілкування як вид психічної діяльності – необхідна умова формування особистості, її свідомості та самосвідомості.
Формування і розвиток психіки відбувається в різних видах діяльності. Провідними видами діяльності для дітей раннього віку з порушеннями у розвитку і без відхилень є дії з предметами і гра.
Дозрівання психічних функцій відбувається поетапно, в кожному наступному віковому періоді настає їхнє якісне перетворення і вдосконалення як при нормі, так і при патології розвитку.
Темп психічного розвитку відрізняється нерівномірністю, в різні періоди проходить прискорено або уповільнено.
Специфічні
Включають в себе 2 групи:
Модально неспецифічні закономірності порушеного розвитку
Спостерігається диспропорція
Недорозвинення всіх або деяких форм предметної діяльності може носити тотальний характер або зачіпати лише деякі її компоненти.
Загальне зниження психічної активності дітей з ППФР, перш за все пізнавальної, стає причиною звуження запасу знань і уявлень про навколишній світ і себе.
Всім групам дітей з відхиленнями у розвитку властиві порушення в мовленнєвій практиці і труднощі в словесному опосередкуванні, розрив між словом і дією, словом і значенням.
У дітей з порушеннями у розвитку знижена здатність до прийому, переробки, зберігання і використання інформації, що надходить.
Негаразди дитини часто провокує специфічне ставлення до неї з боку батьків і оточуючих. Вони надмірно сковують її активність, обмежують сфери діяльності і спілкування. Це додатково ускладнює розвиток дитини, перш за все емоційно-вольової сфери, загрожує психологічними травмами.
Специфічною закономірністю є ретардація – незавершеність формування психічних функцій в конкретному періоді, відсутність інволюції (розпад) ранніх форм психічних функцій.
Для всіх груп дітей з ООП характерно уповільнення темпу вікового розвитку, зміна термінів переходу від однієї вікової фази до іншої.
Наявність компенсаторних можливостей психіки дитини з порушеннями у розвитку, пов'язаних зі здатністю нервової системи до перебудови функціональної діяльності при ураженнях.
Наявність первинного порушення, викликаного біологічним фактором, тягне за собою появу вторинних порушень, що виникають в ході подальшого порушеного розвитку.
Модально специфічні закономірності
У людей з порушеннями слуху
Значне відставання в розвитку складних видів дотику;
Використання вібраційної чутливості для оволодіння усним мовленням;
Повільне оволодіння руховими навичками
Труднощі переключення, основне навантаження йде на зоровий аналізатор.
Уповільнене впізнання предметів;
У людей з порушеннями зору
Знижується кількість отриманої інформації;
Специфічність у формуванні психологічних систем, їх зв'язків та структур всередині системи;
Скорочення зорових відчуттів обмежує в можливості формування образів пам'яті та уваги;
Зміни у фізичному розвитку.
У людей з РАС
Порушення рухової сфери;
Порушення мовлення
Порушення сенсорики;
Днфіцит психічної активності;
У людей з порушеннями опорно-рухової сфери
Словесно-логічна пам'ять порушується;
Увага: характеризується рядом особливостей;
Порушення просторового сприймання;
Пам'ять: рухова розвивається із запізненням;
Сенсорна надчутливість;
Недостатність наочно-дійового мислення.
Виділяють закономірності, загальні для нормального і порушеного розвитку дитини: