Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
Загальні та специфічні закономірності розвитку, 630_360_1555191090-364,…
Загальні та специфічні закономірності розвитку
До умов нормального розвитку індивіда належать:
1)нормальна робота головного мозку та його кори;
2)нормальний фізичний розвиток дитини та пов'язане з ним збереження нормальної працездатності, нормального тонусунервових процесів;
3)збереженість органів чуття, які забезпечують нормальний зв'язок із зовнішнім світом;
4)систематичність і послідовність навчання дитини у сім'ї та закладах освіти
Дослідження О.Р.Лурія показали, що психічна діяльність забезпечується роботою трьох функціональних блоків головного мозку:
1)регуляцією тонусу та неспання;
2)сприйманням, переробкою та збереженням інформації, що надходить із зовнішнього світу;
3)програмуванням та контролем психічної діяльності
закономірності або особливості, часто виділяються дослідниками як специфічні для даного порушення, не завжди є такими
Багато з них насправді мають більш загальний характер і простежуються в розвитку дітей, що відносяться до декількох типів порушеного розвитку
зіставлення особливостей дітей, що відносяться до якогось одного типу порушення розвитку, з нормою явно недостатньо, тому що не дає можливості виявити специфічні ознаки даного порушення, виявити закономірності розвитку, тільки йому притаманні
таке порівняння не дозволяє диференціювати ті закономірності, які характерні для всіх або для декількох типів порушеного розвитку і які властиві тільки якогось одного типу порушень
Закономірним є нерівномірність (гетерохронія) психічного розвитку дитини.
Кожна психічна функція дозріває у відповідності із розвитком організму в цілому, але при цьому одна з них іде попереду, а друга слідує за більш розвиненою.
Так, у віці немовляти, інтенсивно розвиваються органи відчуття, а потім на їх основі — предметні дії.
Характеристиками стадій психічного розвитку виступають:
— соціальна ситуація розвитку;
— основні вікові новоутворення;
— провідна діяльність
Рушійною силою психічного розвитку є виникнення внутрішніх протиріч між старими новоутвореннями і новими, тими, що народжуються
В кожному віці ці протиріччя по-різному проявляються, але завжди існує головне протиріччя: між потребою дитини стати більш дорослою, самостійною і реальною можливістю цього. Це протиріччя сприяє засвоєнню нових знань та способів діяльності
Наявність насамперед якісних, а не кількісних змін, виникнення психічних і особистісних новоутворень, нових психічних механізмів, процесів, структур
ознаками розвитку є диференціація (розчленування раніше єдиного феномена), поява нових аспектів, елементів у розвитку, зв'язків між сторонами внутрішнього світу суб'єкта
Детермінованість розвитку
Сенситивність (у певні вікові періоди)
Нерівномірність і гетерохронність
Пластичність розвитку. Вона забезпечує компенсацію, заміну дії однієї психічної функції іншою
Включення індивіда в систему діяльності. Для кожного віку характерна особлива провідна діяльність, що зумовлює основні зміни в психіці дитини та її особистості
Психічний та особистісний розвиток зумовлений дією механізмів захисту Я, проявів акцентуацій особистості, функціонуванням несвідомого
Саморозвиток особистості. Свідченням його є зміни особистості як результат роботи над собою, самостійних занять, вправ
Індивідуальний розвиток людини, її становлення як особистості є цілісним процесом, який характеризується наявністю взаємопов'язаних періодів
для вікового розвитку людини характерні якісні і кількісні зміни, різноспрямованість, взаємо-пов'язаність, інтегрованість, нерівномірність, гетеро-хронність, пластичність, суперечливість тощо
Хоменко Ксенія ЛОГб-1-19-4.Од
