При вимові шиплячих звуків та фрикативних [ф], [в], [х] додається хриплуватий звук, що виникає у носовій порожнині. Вибухові звуки [п], [б], [д], [т], [к], [г], а також сонорні [л] та [р] звучать неясно, тому що у ротовій порожнині не може утворитися повітряний тиск, необхідний для їх чіткої вимови.