характеризує стан, породжуваний проблемою, шо виникає у людини, від
якої вона не може піти і яку не може вирішити в короткий час і звичним способом (смерть близької людини, важке захворювання, зміна зовнішності, різка зміна соціального статусу і т. п.).
Відмінні риси теорії криз, згідно Дж. Якобсону, полягають у наступному:
вона відноситься головним чином до індивіда, хоча деякі її поняття використовуються стосовно сім'ї, малим і великим групам;
;
теорія криз підкреслює не тільки можливі патологічні наслідки кризи, а й можливості зростання і розвитку особистості.