Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
заруба - Coggle Diagram
заруба
-
Англія
В 20 р 20 ст була реформація театру.
Почалась з «малих» або «художніх театрів»
На Бродвеї п’єси ставились поки приносили гроші, і часто неможливо було поставити свіжу роками.
«Малі» театри ставили нові, психологічні п’єси, і залучали молодих акторів.
-
-
Франція (поч 20 ст)
Дадаїзм (течія)
1) виникла у 1916 у середовищі буржуазної інтелігенції під час 1 св. війни.
чітка дата виникнення є через те, що митці створили клуб у Цюріху.
Засновник клубу: Гуго Баль.
Представники: франц.пис Луі Арагон, Андре Бретон; худ Амадео Модельяні, Пабло Пікассо, Василь Кандинський.
2) пацифістський напрям (повне заперечення війни у будь-якому прояві).
не сприймали сучасної цивілізації бо вважали, що якщо ця цивілізація принесла війну, то вона пішла погана і треба щось міняти.
не визнавали поняття батьківщини, нації чи суперечок між ними (космополіти)
всі люди мають спільних пращурів(пішли з однієї групи з Африки), тому не може бути жодних кордонів, країн, війн.
вважали, що людина має жити там, де їй добре (більшість жили у Франції, Швейцарії, Румунії)
не сприймали сучасної культури, не визнавали її досягнень.
заперечували все, і не пропонували нічого натомість (нігілізм).
не визнавали індивідуального таланту бо творчість – вивільнення праспогадів, які у всіх однакові бо всі походять від одного пращура,
3) Ідея абсурду – їхня основна ідея яка стала ключовою ідеєю всього модернізму.
все навколо нас – абсурд і брехня.
у своїй творчості вони намагались зруйнувати мову, і таким чином зрунувати цивілізацію.
Вони були передвісниками абстрактного мистецтва.
Закінчилась війна, напрям втратив силу
Сюрреалізм (1921)
- виник на базі дадаїзму. Зараз особливо поширений в кінематографії.
засновник: Андре Бретон, який спирався на два вчення:
1) інтуїтивізм Анрі Бергсона.
філософія складається з 2 частин: вчення про світ і знання (про світ).
способи пізнання світу: через досвід і через інтуїцію.
ідеалісти та А. Бергсон вважали, що пізнати можна тільки інтуїтивно (як Едгар Аллан По).
2) вчення Зіґмунда Фрейда(лікар-психіатр) про Підсвідоме.
вважав, що психічні/фізичні захворювання можуть виникати через те що ми утискаємо природні інстинкти (сексуальність), подавлюємо в підсвідомості.
Природні інстинкти виплескується у снах, мареннях і тд.
Комплекс- хлопці тягнуться до матері, потім шукають дівчину схожу на матір.
Запозичили багато ідей з дадаїзму:
не визнавали цивілізації та досягнення сучасної культури
не визнавали поняття батьківщини, нації, поняття патріотизму (космополіти – громадянини світу)
не визнавали індивідуального таланту бо творчість – вивільнення праспогадів, які у всіх однакові бо всі походять від одного пращура.
Пацифісти (не визнавали війни)
Андре Бретон – ввів термін автоматичне письмо – людина має записувати все швидко, щоб зняти контроль свідомості, моралі і понять, які закладені в людині суспільством, і таким чином вивільнити підсвідоме в людині.
Під час 1 св.війни працював санітаром у псих лікарні, помітив що у тих людей підсвідоме вивільняється само. Примарии – надтерермінантою дійсності. Оці примари – те що людина бачить не усвідомлюючи цього дає найбільше враження на їх дурку.Запропонували щось нове
Реальність та мрії, сни, марення – те в що виплескується Підсвідоме людини.
Сюрреальність, або надреальність – це злиття мрії і реальності, сну і реальності.- Еротичний напрям.
Макс Ернст (теоретик) сказав: «Немає еротики – немає сюрреалізму», «Нагота жінки мудріша за всіх мудреців».
Поняття: «Еротичне чудове».
У центрі твору завжди є жінка, твір пов’язаний з красою. Краса – проекція бажання. Красиве лише те, що бажане. (Бретон вважав красу рушійною силою всього)
Прагнення Бретона було існування в коханні.
Досягнути щастя можна тільки через кохання. Бажання вважав рушійною силою всього.
- Твір Бретона «Надя».
самотня жінки
живе у великому місті.
у неї є психічні розлади та екстрасенсорні здібності.
автор зустрічається з жінкою, розмовляє, описує сни і марення Наді, намагається розшифрувати їх за допомогою сонників Зіґмунда Фрейда.
Є марення, що постійно повторюються (рука, що горить на воді).
Для автора Надя цікава нестандартністю, тим, що її свідомість виходить за рамки повсякденності.*
- Сельвадор Далі - засновник сюрреалізму в худ мистецтві
Малював свої сни. Реалістично вималювані деталі, але нереальні композиції.
Напрям був популянрим до 1935, у 50-х роках виник неосюрреалізм.
Театр абсурду (20ст 50-70рр)
у Франції його називали атеатром, антитеатром, п’єси – антип’єсами, тому що:
:check: вчинки і мовлення персонажів алогічні.
:check: характери суперечливі і непослідовні.
:check: сюжет найчастіше відсутній.
:check: на сцені якісь рухи і дії, але подій немає, немає сюжетної лінії.
Перше їх не сприймали, бо вони заперечували саму суть та основу театру (дію), але пізніше стали дуже популярними.
Засновники: франкомовний румун Ежен Іонеско та ірландець Семюел Беккет (писали п’єси французькою).
До початку 1960-х років театр абсурду був популярний у Франції, але пізніше починає поширюватись по світу. 1974 р п’єса «Лиса співачка» (Ежен Іонеско) ставилась 6000 разів в театрі «Юшет».
Ежен Іонеско
Його особистість сформувалась під впливом 2 культур і мов – французької і румунської.
Перша мова – французька, у підлітковому віці йому прийшлось перейти на румунську, тому що його сім’я повернулась в Румунію. Забув літературну французьку, пам’ятав розмовну. Перші свої вірші написав румунською.
В Румунії на початку 30-х почали поширюватися нацистські ідеї. Не любив коли нав’язують ідеї, не сприймав тоталітарного режиму. В його п’єсах існує проблема взаємин людської індивідуальності і масової ідеології.
Не хотів більше залишатись в Румунії і тому повернувся в Париж і вчити наново франц літ мову.
Жан-Поль Сартр казав, що, саме те, що йому прийшлось вчити франц дало можливість Іонеско подивистись на французьку здалеку і тому він наважився на сміливі лексичні експерименти.
Центральна ідея у всіх п’єсах - абсурд.
*
п’єса «Носороги» (1959)
проблема між масовою ідеологією, яка нав’язується, і індивідуальністю.
Він описав оносорожування - колективну мутацію під впливом насаджування ідеології.
*
«Амедей, або як цього позбавитись» - алегоричний образ гріховності людини і плину часу.
На сцені з’являється звичайна квартирка, посередині лежить труп, який поступово розбухає і збільшується. Навколо ходять жителі квартирки і обговорюють як цього позбавитись.
Часто є годинник, який б’є непослідовно. Час стратив свою природу.
*
Класифікація п’єс:
фарси - пародія на життя яке позбавлене змісту, воно чисто механічне, доведене до рівня функцій
(п'єси це пародія на нівелювання особистості і стандаризацію 50-60 років)
трагіфарси.
«Лише тоді коли я кажу, що нічого не можна зрозуміти, я найближче до розуміння єдиної зрозумілої речі: переді мною немає нічого, навіть цього нічого».
*
«Лиса співачка»
люди ходять по сцені, говорять дурниці під акомпанемент невпорядкованого бою годинника.
годинник не вимірює час, тому що світ втратив ознаки реальності.
гра слів на якій ґрунтується твір має особливий філософський зміст.
*
«Жак, або підкорення».
сварка починається через те, що Жак каже, що любить картоплю з салом. (дріб’язковість людських пристрастей)
з’являється наречена з 3 носами і 9 пальцями на одній руці.Від цього герой приходить в захват. (абсурд)
Іонеско намагався показати відносність людських пристрастей
*
1962 «Король помирає»
Ідея абсурду ілюструється через зображення анахронічного королівства в занепаді. Але критики вважають, що Іонеско висміює не монархізм, а людство взагалі.
*
«Очікуючи Годо»(Семюель Беккет).
актори мали просто перебувати на сцені без ролі, без заготовленого тексту.
звертались до публіки, спускались в зал
багато імпровізації.
(показує стан просто існування)
Екзистенціалізм
спершу з’являється як філософія. потім як літературний метод (50-і роки) у Франції
засновникик Жан-Поль Сартр (філософоф, громадськимїй діяч), вважає себе матеріалістом.
філософська праця є «Буття і небуття»
філософські погляди:
1) світ об’єктивний але знання про світ суб’єктивні
Ідеалістична філософія: світ суб’єктивний (світ існує тільки у свідомості)
Матеріалістична філософія: світ і знання про нього об’єктивні.
Екзистенціалізм: світ об’єктивний, а знання про світ тільки суб’єктивні.
2) вважає світ абсурдним, хаотичним тому що
в ньому нема закономірностей (тому світ зрозуміти неможливо)
Людське існування – випадковість, нема ні сенсу життя ні мети житті.
Людина безпорадна, самотня, безпомічна.
Йому було цікаво як ця людина себе буде поводити в абсурдному світі.
Змінити абсурдний світ людина не зможе, але людина має діяти, хоча дія не має мети.
Людина має діяти, бути активною, здобувати досвід тому що будь-який досвід є корисним
(єдиним критерієм оцінки явищ є власний досвід)
Людина є тим, що вона з себе зробила.
не вірить в прогрес.
3) заперечує детермінізм (зумовленість поведінки людини певними об’єктивними законами)
людини має право на абсолютну свободу та власний вибір (але роблячи свій вибір вона повинна приймати відповідальність за нього)
4) «Проблема іншого». «Інший» - це частина твоєї долі (треба ж на комусь реалізувати своє право на вибір) Якщо одна людина реалізовує свою свободу вибору вона своїми вчинками обмежує свободу іншої людини, і «інший» стає ворогом, виникає відчуження між людьми.- Цю філософію він поклав в основу створення нового методу (екзистенціалізму).
- Риси екзистенціалістського роману
1) суб’єктивізм (світ подається через свідомість героя, погляд на події буде завжди суб’єктивний)
2) побудований на самоаналізі і психоаналії (спирається на вчення Зігмунда Фрейда)
3) монологізація оповіді, монологи частто алогічні, схвильовані.
4) Герой:
вдається до самоаналзу і психоаналізу, заглиблений в себе
рефлектуючий (реагує на будь-які зовнішні подразники)
розгублений в цьому абсурдному, хаотичному світі, шукає як йому жити.
схильний до істерики, глибоко все переживає, часто буває у стані відчаю,
5) Проблематика:
проблема свободи особистості,
проблема свободи вибору,
проблема відчуження;
часто присутні теми зла, злочину, туги, герой часто в депресивному стані, зайнятий пошуками свого місця в житті
6) центральна ідея твору - ідея абсурду
Сартр
Риси стилю (мають всі риси екзистенціалістського роману + власна особлива специфіка)
1) суб’єктивізм (світ подається через свідомість героя)
оточуючий світ представлений як пасивне обрамлення для духовного життя індивіда
2) проблеми: свободи особистості, вибору, відчуження
3) паралельні, несумісні психологічні потоки – прийом для розкриття відчуженосі, який винайшов
Сартр (вважав, що людину зрозуміти неможливо, навіть якщо вона рідна, близька. Сцена, в якій зустрічаються люди, які дуже кохали один одного, вони розмовляють, вона хоче донести щось одне а він прицьому розуміє зовсім інше….)
3) центральна ідея твору - ідея абсурду
(«Смерть душі»: дві пари з любовним трикутником, ніхто не з тим кого хоче, дівчину цікавить тільки екзамен який вона має здати, хоча в неї хтось закоханий)
4) депоетизація (постійне навмисне усування романтики з усіх життєвих явищ)
(«Смерть душі»: чоловік пробирається до своєї коханки в кімнату і цілує. «Шия пахла парфумами, а рот тютюном»)
5) грубий натуралізм – вживання великої кількості натуралістичних деталей (запах поту, стан перепою)
6) використання паралелізмів, несумісні психологічні потоки;
*
Стіна
Психологічний роман
людина на межі життя і смерті, 3 героя, що у підвалі чекають розстрілу, відчайдушність.
Екзистенціалізм
психоаналіз,
самоаналіз,
стан відчаю героїв
проблема вибору
проблема свободи (всі хочуть бути вільними
ідея абсурду: Розкрутка ідеї абсурду. Головний герой, Пабло, стоїть перед вибором: або він здає свого дядька і йде на свободу, або він відмовляється і йде на розстріл. Морально вже готовий до смерті, навіть не думає про свою дівчину. Сміху ради каже катам, що дядько ховається на цвинтарі на одній з могил, і уявляє, як вони шукатимуть його там. Виявляється, що дядько посварився з братом, у якого він був, як думав Пабло, і таки був на цвинтарі, де його знайшли. Пабло обрав не жити зрадником, і випадково ним став. Пабло починає істерично сміятися.
Риси натуралізму
присутні та описані неприємні запахи
груба мова
- Пабло - думав як живе, як мріяв стати визволителем іспанії.
Символ того що вже нема країни - два герої, один з іспанським ім'ям а інший з американським Пабло
-
Мюріел Спарк
На публіку
Мюріел Спарк
- народилася в Единбурзі(Британія) в сім’ї інженера.
закінчивши школу в 1937 році вона поїхала в центральну Африку, де провела біля 7 років.
В Англію повертається в 1944 році, після цього працювала в британському міністерстві іноземних справ і редагувала журнал «Poetry Review».
представляє сатиричну традицію в британській літературі 2 половини 20 століття.
володар ордену Британської імперії та численних літературних нагород.
- Проза - драматизація оповіді (широке використання діалогів).
Оповідання мають спільні теми, риси стилю автора, деякі схожі на романи.
Риси:
Романи лаконічні і є одна сюжетна лінія, що взагалі є типовим для оповідання.
Кінематографічність її стилю, бо чергуються сцени як в сценарії (композиція оповідань і романів)
драматизація оповіді - багато діалогів.
Автор
- не коментує вчинки героїв, не дає оцінок героїв (об’єктиван позиція)
- деколи вводить оповідача, який є або спостерігачем, або учасником подій але оповідач теж не висловлює своїх суджень.
- багато сатири
В 50-ті роки отримала літературне визнання і прийняла католицизм, тому вона описує яке бездуховне є суспільство, спустошене, цинічне, жорстоке, готове на все щоб досягнути своїх цілей. Етичні принципи християнства вона протиставляє бездуховності.
Часто вона сатирично змальовує нещирих священнослужителів, які легко порушують те наслідування чого вимагають від інших. Гостра сатира спрямована проти лицемірства.
Але висміює вона своїх героїв ненав’язливо. В її творчості не спостерігається дидактики.
Деколи в портретах представників середнього класу і священнослужителів спостерігаються риси гротеску (поєднання прекрасного і потворного).
Загальна інформація про роман
- тема – протиріччя між тим, що є насправді і тим, як воно виглядає (ілюзорність цінностей)
- невеликий за обсягом роман,
- думки героїв і автора висловлюються чітко і лаконічно.
- багато діалогів.
- чергування сцен, що наближає твір до кіносценарію.
самогубство Фредеріка Крістофера відбувається наче за сценарієм («Ваш чоловік про все потурбувався»). однією із запрошених на вечірку, звучать як саркастичне в‘їдливе зауваження, якщо згадати, який саме сценарій свого самогубства створив Фредерік.
забезпечив гостей музикою і алкоголем, дав Данаї наркотики, підготував жалісні листи до мами яка померла, любовниці в яких у всьому звинувачував Анабель.
Мета - зруйнувати брехливий і ненависний образ Анабель.
сцени:
Анабель з дитиною у новій квартирі,
ретроспекція – перші кроки у кар‘єрі,
серія коханців та коханок,
спроби Фредеріка у якості сценариста,
перші помітні ролі Анабель,
створення Франческою образу ідеального подружжя,
вечірка,
самогубство,
прес- конференція,
листи,
розмова з Луіджі(режисер)та адвокатом,
суд.
- Автор розкриває характер героїв через їхні вчинки але не дає їм оцінки, щоб читач міг сам вирішити як йому до них ставитись.
:check: візит Біллі до квартири Крістоферів. З гуркотом топотів слідом за Анабель, усім своїм виглядом показуючи, що розбудити дитину – його законне право, та й взагалі господар тут він, а не вона».
«Біллі поклав на сценарій вимащений салом ніж»
:check: Аннабель вирішує промовчати під час сварки з чоловіком не тому, що хоче вберегти сім‘ю від скандалів, а тому, що наступного дня їй рано вставати і потрібно гарно
виглядати у кадрі (ми робим висновок самі, що кар’єра для неї на 1 місці)
:check: у ніч смерті чоловіка Анабель вирішує зробити заяву для преси, бо так можна було ще врятувати імідж. При цьому вона говорить, що Фредерік сам би цього хотів.
- 1 more item...
-
Ч.Сноу
Сноу
- починав свою кар’єру як вчений-фізик
навчався в Кембриджі,
працював у фізичній лабораторії разом з Ернестом Резерфордом (фізик)
досліджували молекулярні структури (проблема радіоактивності і будови атому)
Покинув цю справу.
- Працював на державних постах:
В 60-і був міністром технології, добре знав наукове середовище і людей з урядових сфер (описував у творах)
Паралельно був письменником:
першим романом був детектив «Смерть під парусом».
Соціальні погляди Сноу.
Мета – зблизити мистецтво і науку (технічну і гуманітарну культур).
Кінцева мета цього зближення – відвернення нової світової війни.
Був проти використання наукових відкриттів у воєнних цілях.
Вважав, що обов’язок вченого полягає в тому, щоб добре впливати на суспільство і запобігати соціальним трагедіям (і показував це у своїх книгах).
Вважає, що наука здатна відвернути голод, смерть, боротися з хворобами, але здатна і зруйнувати світ.
Тому Сноу надає великого значення моральній атмосфері, в якій працює вчений, і моральному потенціалу особистості вченого.
Риси творчості, погляди на творчість
- оптимістична, гуманістична, сповнена віри в людину і можливості її розуму.
- реаліст і не сприймає модернізму.
У своїй статті «Оповідач і атомний вік» 1958р. він, говорячи про романи Вірджинії Вульф і Джеймса Джойса пише про неприпустимість нав’язувати суб’єктивних тлемачення відкриттів науки і механічного перенесення їх на художню творчість. (Теорія Зіґмуда Фройда).
Каже, що письменники-модерністи передають своє власне бачення і не турбуються про те наскільки їхнє бачення буде співпадати з реальністю.
Вважав що оці можерністські експерименти псують специфіку роману, яка полягає тому щоб показати людину в зв’язку з суспільством.
У статті «Дивний роман» каже, що якби в літературі панував метод Джойса, то це призвело б до загибелі роману як жанру. Епічне начало – необхідна умова роману. у сучасному романі є тенденції до дрматизму, роман, як прояв розвитку (надмірна кількість діалогів).
Стиль романів Чарльза Сноу
1) Епічне начало. Суспільство, людина в суспільстві.
Обов’язок романіста – звернутись до соціальних та інтелектуальних проблем сучасності і у висвітленні їх з позицій реалізму.
2) уникає будь-яких прийомів умовності (умов за яких розкривається суть/мета роману, як у «Перетворенні»).
3) прямолінійна логічність викладу.
4) лаконічна і інформативна.
5) психологізм.
епічний цикл романів «Чужі і брати»
назва: показує, що спільна мета робить чужих людей братами, які розуміють одне одного і допомагають одне одному (зближення технічної і гуманітарної культури).
:check: створювався 30 років.
:check: складається з 11 романів, у яких показано період в житті Британії від початку 1св війни до 60-их років.
:check: починається з роману «Пора сподівань» (якщо дивитись по хронології)
:check: оповідь ведеться від головного героя - Льюїса Елліота (списаний з автора)
(в одних книгах він розповідає про свої власні переживання, в інших – виступає як людина, яка спостерігає і описує життя своїх друзів)
:check: Теми - реалістично зображується життя англійського суспільства:
боротьба за владу у сфері політики і управління,
переживання людей через проблемами з коханням і самотності,
моральна відповідальність вченого за результати його досліджень.
:check: Теми циклу
проблеми моралього вибору,
відповідальності і обов’язку людини перед самим собою, близькими і суспільством,
тема самотності людини, яка зазнає поразки в особистому житті.
:check: Мета циклу - зобразити життя суспільства і його впливу на внутрішнє життя окремих осіб.
:check: Різні жанрові модифікації реалістичного роману:
біографічний роман (пора сподівань)
психологічний роман («Повернення додому»),
соціально-історично хронічку (її форму) («Нові люди»),
політичний роман («Коридор влади»).
- 1 more item...
Загальна інформація
- Жанри: поетичні, прозаїчні, драматичні твори.
Проза: роман, повість, новели, есе.
- Жанрові різновиди роману(можуть переплітатись у творах) визначаються за
змістом,
проблематикою,
типом героя.
- Модернізм
об’єднує різні методи (сюрреалізм, експресіонізм, екзистенціалізм, пост-модернізм).
фіксує докорінні зміни у мистецтві, філософії і світорозумінні людини 20 століття.
Одна з проблем – це питання про місце особистості та індивідуальної свідомості у світі.
Автори заперечували класичну спадщину, шукали нові, нетрадиційні естетичні форми і зображальні засоби.
Літературний напрям
це конкретно-історичне втілення художнього методу, яке проявляє себе в ідейно-естетичній спільності групи письменників у певний період часу.
:check: художній метод + індивідуальний стиль письменника = лп
:check: митці об’єднюються навколо єдиного методу, і мають схожий індивідуальний стиль.
:check: в кожному напрямі є твори які мають спільні характерні риси.
:check: загалом в історії літератури виокремлюють такі основні художні напрям: бароко, класицизм, сентименталізм, романтизм, реалізм, натуралізм, символізм, модернізм, екзистенціалізм, постмодернізм та іншіМетод
це сукупність принципів ідейно-художнього пізнання та образного відтворення світу, спосіб осягнення дійсності засобами мистецтва.
Кожний художній метод має відповідний літературний напрям. Літературний напрям користується певним методом заснованим на ньому.
- Детективний роман
:check: динамічний сюжет (події розгортаються швидко і з великим напруженням)
:check: є пошуки і встановлення справжнього злочинця.
:check: основна риса – гра (автора і читача).
автор ненав’язливо примушує читача аналізувати, робити здогадки.
автор дає інформацію, але при цьому щось замовчує (пропуск ступені.сходинки)
детектив розкриває злочин в кінці роману. Версії читача в кінці мають виявитись хибними.
:check:герої:
детектив (зацікавлений у розслідуванні, присвячує себе йому),
жертва (про яку відомо дуже мало, для того щоб не вмикались емоції і працював тільки мозок), злочинець (як правило, вбивця),
другорядні персонажі (свідки, спостерігачі).
:check: класичні мотиви вбивства/злочину: ревнощі, помста, гроші
Пригодницький роман
:check: сюжет: насичений, динамічний, з несподіваними поворотами.
:check: герой: виплутується з ризикованих ситуацій на очах у читача.
:check: винахідливіст, ризик та авантюра показана з привабливої сторони.
:check: присутні: мотиви викрадення і переслідування, атмосфера таємничості і загадковості, ситуації припущення і розгадування, напруженість очікування.Соціально-політичний роман
:check: в центрі роману - суспільно політичне явище.
:check: долі героїв, розглядаються через призму цієї події, та через призму конфліктів.
:check: перший план – боротьба ідей, рух історії, соц. колізії.(ставитися питання про долю країни, світу)
другий план – любовні стосунки, вчинки
:check: відношення героїв до того, що відбувається, виникає з логіки подій; (Логіка подій не залежить від автора.)
:check: описується особисте відношення автора до певної політичної ситуації.
Психологічний роман (19ст – з’явилась класична форма, 20ст – поширився)
:check: зображується внутрішній світ людини діалектика душі.
розкривається психологія героїв, думоки, прагнень, переживання, внутрішні проблеми.
:check: описується не тільки поведінка і мотиви, а і внутрішні імпульси, що підштовхують героїв до вчинків (герой зазвичай підкорюється своїм внутрішнім законам)
:check: зображено не тільки початок і кінець психологічної еволюції героя, але всі драматичні переходи одного почуття в інше.
Морально-етичний (18ст – з’явився)
:check: розкриваються різні аспекти поведінки, звичаї, цінності властиві певним групам людей в конкретному історичному контексті.
:check: конфлікт між індивідуальними прагненнями і бажаннями та загальноприйнятими соціальними нормами поведінки.
Експресіонізм
:check: суб’єктивне уявлення митця і його враження
:check: завдання: виразити суть явища.
:check: деформація форми заради більш глибокого вираження змісту.
-
Іспанія
Історія
Іспанія була імперією. На початку 20 ст програла у війні зі Сполученими Штатами за Кубу. втратила заокеанські колоній і збідніла.
Війна в Мароко – подальша втрата колоній. Зберігалася монархія, був сильний вплив церкви.
Починається демократичний рух.
В 1923 диктатура.(вся влада належить 1 партії)
В 1931 прийшли республіканці та соціалісти, король з сім’єю втік за кордон.
В 1936 прийшов Народний фронт (ліві).
прийшла фашистська партія Фаланга - буржуазія та аристократія підтримували.
Громадянська війна, в якій боролись проти диктатури. (офіційно Іспанії не допомагали, але туди їхали боротись проти диктатури воєнні з інших країн)
тривала до березня 1939 року, встановилась диктатура генерала Франко.
Генерація 1898 року
:check: угрупуваня (перші десятиліття 20 ст) Багато найталановитіших письменників і діячів народилися цього року (по цілому світі).
:check: належали: Мігель де Унамуно, Рамон дель Вальє-Інклан, драматург Пасінто Бенавенте, Антоніо Мачадо та інші.
Вони були дуже різними але їх єднали певні риси:
щирі патріоти
шукали шляхи щоб відродити країну
заперечення офіційної іспанської політики
індивідуалізм (цінність особистості - моє)
песимістична оцінка сил та можливостей народних мас.
Рамон дель Вальє-Інклан романтизував феодальне минуле Іспанії, але пізніше боровся проти монархії і диктатури
Прімо де Рівери, Хосе Ортего-і-Ґассет був філософом літературознавцем, виступав проти монархії, негативно ставився до фашизму, бачив у фашизмі силу, яка руйнує культурні цінності.
Ультраїзм (напрям)
:check: виступили і проти модернізму, і проти класичної культури.
:check: хотіли створити нову поезію, яка б назавжди перекреслила стару.
форма - щоб вірш був без реторики і не пошаблону
:check: належали: Хорхе Луіс Берхес і Еухеніо Монтес.
Неопопуляризмо (течія)
:check: проти ультраїстів і проти диктатури
:check: робить крок до народу. виступають проти вишуканості і зарозумілості ультраїстів.
форма вірша - проста. поступово набувала соціального звучання.
:check: належали: поети Іспанії Федеріко Ґарсія Лорка і Рафаель Альберті.
Артур Міллер
Батько – бідний бруклінський підприємець, який виїхав з Польщі.
вчився у Мічиганському університеті.
працював у Голлівуді.
Один з чоловіків Мерлін Монро.
«Всі мої сини» 1947р – початок творчого шляху
«Смерть комівояжера» - одна з найвідоміших
стаття про витоки трагедії
1) героєм трагедії може бути звичайна, маленька людина, яка переживає справжню трагедію;
2) трагедія може виникнути через прагнення людини
реалізувати себе як особистість;
вберегти почуття власної гідності;
зберегти своє місце в житті;
не відмовитися від власної думки про себе.
«Вид з мосту» - головний герой іммігрант з Італії, вантажник. Він може переживати такі ж глибокі почуття, як і «великі» особистості.
cтаття про соціальні п’єси (в 50-ті написана)
:check: Сучасне суспільство - це об'єднання певних людей, пов'язаних лише потребами індустрії, суспільного життя, політики.
:check: людина втратила зв'язок із суспільством і стала лише гвинтиком державного механізму.
:check: новий театер має відновити єдність особистості і суспільства.
ідеальна держава для нього - Антична Греція бо там була гармонія між особистим і суспільним життям.
Міллер не брав до уваги існування рабів у Стародавній Греції (ідеалізував її демократію).
:check: нова драма повинна звернутися до дому, сім'ї, кохання, повсякденного життя.
:check: Соціальна драма нашого часу повинна бути не тільки аналізом, а і звинуваченням суспільних відносин.
повинна заглиблюватися в природу людини, розкривати потреби людей, узагальнювати їх і виражати мовою соціальних концепцій.
«Смерть комівояжера»
Жанр
Психологічна
Конфлікт: між уявленням Віллі про себе і реальністю. П’єса про прірву між мрією і реальністю.
Тема – про розчарування в «американській мрії» (мрія перших поселенців, що приїхали в Новий Світ, в більшості пуритан).
20-ті роки (період розквіту) - рівні можливості для всіх (American success myth).
50-ті роки (новий розквіт) «американський спосіб життя», мрія про успіх середнього класу (окремі будинки і передмісті, машини).
Віллі Лоумен
:check: комівояжер, вважає, що живе в найкращій країні.
:check: Головне у діловому світі – зовнішність, особиста чарівність (і так виховує своїх синів).
:check: Думає, що успішний і що його сини такими будуть. Але по суті, і він невдаха (через то що мрійник, сподівається на везіння, не достатньо жорсткий, не хижак, ідеаліст), і його сини не досягають успіху. Сім’я підтримує у ньому уявлення про те, що все дійсно добре, але це неправда.
Сусід Чарлі (від його допомоги Віллі відмовився), який діє а не мріє
Брат Бен - який в 17 років увійшов в джунглі бізнесу і через кілька років став багатою людиною.
Кульмінацієя п’єси є момент, коли Віллі Ломен приходить до свого начальника і просить його звільнити його від роз’їзної роботи, щоб він міг працювати і офісі. У відповідь його звільняють. «Можеш трохи відпочити». Далі герой поступово рухається до самогубства. Він заплутується в авансах , кредитах, конкуренції. + син в ньому розчаровується бо застукує з любовницею.
Експресіонізм
:check: на сцені показано внутрішні думки, розкрито стан героя
:check: зовнішньо-драматична колізія майже відсутня. :no_entry:
:check: Дія:
розвивається повільно,
Немає єдиної інтриги,
немає єдиного послідовного розвитку дії бо Віллі згадує випадки з минулого які приймають форму реальних ситуацій
дія розвивається в 2 часових планах (минуле (спогади) реальність)
Перехід з одного плану в інший відбувається моментально – якоюсь реплікою, майже без зміни декорацій і мізансцен. Діалог ніби роздвоюється, і деколи буває важко відрізнити що дійсно відбувалося в минулому, а що є витвором уяви комівояжера.
створено для того щоб показати: Віллі на старості літ згадує про своє минуле + ми так краще бачимо характер та психологію цього чоловіка)
на сцені відбувається те, що робиться в голові персонажа.
*
:no_entry:
Це матеріалізація суб’єктивного світу і думок діючої особи. Це розширює можливості сценічного узагальнення.
???? Присутній психоаналіз бо автор зображує внутрішній світ Віллі, його думки,спогади,мрії, поведінку. Міллер икористовував у драмі прийоми античної трагедії.
-
Федеріко Ґарсія Лорка
- народився в заможній сім’ї землевласника (в селі біля Гранади, в Андалусії)
дуже рано з’явились здібності до малювання і музики, хотів стати музикантом, але батько хотів юриста.
після того як закінчив вчитись на юриста, він приїхав у Мадрид і став поетом і драматургом.
Лорка входив до антифашистської інтелігенції!!!
- Захоплювався циганським фольклором (пісні)
не імітує його, а створює вірші в його дусі.
опирається на цигарнський романс/ романсеро бо у віршах поєднював ліричне(емоії) і епічне(розповідь) начало + гострий сюжет і глибокий драматизм подій.
«Циганські романсеро» (збірка)
різноманітні за змістом,
теми: кохання, материнство, розлука, ревнощі, ворожнеча, смерть.
герої – люди з народу,
Вірші:
є пантеїзм (людина – частина природи) бо в них він показує владу природи над душами циган
суспільство душить природнє в людині
церква котролює людину (був проти церкви)
мають приховане соціальне забарвлення.
починає використовувати сюрреалістичну символіку.
«Поема про канте хондо» (канте хондо з іспанської «глибокий спів»)
:check: вид фольклору, в якому є риси фольклору корінного населення піренейського півострова + мистецтва Сходу + циганським фольклором.
поєднує спів і вірш, та обов’язково виконується під гітару.
тексти більш-менш сталі, найбільше цінується імпровізація гітариста
Лорка навіть провів фестиваль канте хондо, щоб привернути до нього увагу.
Лорка писав верлібром (білим віршем), а канте хондо римований.
:check: Риси:
в центрі образ суму, який має людську подобу - жінки-смуглянки (морена)
нема полу тонів (все або чорне, або біле)
це мистецтво патетичне (патетика, пафос – піднесення)
характерний пантеїзм
пейзаж завжди сталий – ніч без зірок, темрява, на фоні якої розігрується трагедія
трагічний сюжет
Збірка «Поет в Нью-Йорку» - депресивний цикл (кам’яні джунглі). :no_entry:
Драма не мінялась з часів Лопе де Вега.
Лорка – реформатор в області драмаургії (реформація почалась з Кровавого весілля)
*
Почав в Мадридському театрі.
Перша п’єса - «Чаклунство метелика» (сюрреалістична). Костюми створив друг Сальвадор Далі (основні персонажі – комахи). Вона провалилась.
Затвердився «Маріана Пінеда» (патріотична). Маріана врятувала життя коханого, але коли вона попала у в’язницю, він сказав, що його життя належить революції.
*
створив трупу, театер «Ля Барака» (називав театром соціальної дії), з яким об’їхав цілу Іспанію
ставили п’єси Шекспіра в селах (вразило те що там на Шекспіра реагують більш живо ніж у Мадриді)
Лорка не придумував сюжети, а брав готові (історія з газети)
*
Раніше поняття трагедійного – падіння героя (Природа трагедійного раніше – падіння героя), :no_entry:
В Шекспіра - трагедія виникає коли стикаються протилежні психологічні типи.
Поняття трагедійного :
:check: Найвище почуття – кохання.
:check: Найвищий моральний принцип – підкорення законам природи.
порушення законів приоди спричинає трагедію (моє трактування)
Сучасне суспільство не тільки зрадило природу людини, саму основу людських відносин, але і висунуло критерії вчинків, які спотворюють природу людини і знаходяться в протиріччі із нею.
Підштовхуючи людину до певних вчинків, ці нові критерії ведуть до порушення законів природи, і саме це спричиняє, на його думку, трагедію.
:check: Лорка почав писати п’єси прозою, але в ці п’єси він вставляв багато пісень (тобто віршованих частинок), і саме через них часто розкривався зміст.
:check: Лорка широко використовує сюрреалістичну символіку.
:check: Соціальне звучання п’єс – приховане, не нав’язується, не говориться відкрито,соціальні висновки глядач робить сам.
«Криваве весілля»
Жанр:
соціально-психологічний
:check: психологічний
в життєвих ситуаціях розкриваються характери героїв
описується не тільки поведінка і мотиви, а і внутрішні імпульси, що підштовхують героїв до вчинків
:check: соціальний - історія з газети
Традиційні іспанські теми кохання, ревнощі, зрада, помста, смерть.
Історія взята з циганського життя.
Дівчина відмовляється від Леонардо бо він був бідний, він одружується з іншою, але вони все ще люблять один одного, хлопець краде дівчину з її весілля, наречений наздоганяє, хлопці б’ються на мечах і обидва помирають.
Дівчина відмовилась виходити заміж бо Леонардо бідний.
Вийшла за багатого нелюба.
Вона зрадила своїй природі тим що знехнувала коханням.
Леонардо – одружений, має дітей, але хоче вернути дівчину, яку кохає. Тільки він має ім’я, тому що тільки він намагається виправити ситуацію і підкорюється природі (найвищий моральний закон)
Висновок: якщо людина зрадила своїй природі один раз, то навіть якщо вона намагається це виправити, трагедії не уникнути.
Символіка: наречена виходить заміж в чорній сукні.
Вода (свобода), Місяць (свідок), Кінь, Ніж (ворожнеча)
Неореалізм
документально- точне зображення життя (історія взята з газети)
герої- прості люди
зображує буденність простих людей
є інтрига і почуття
(психологізму послабленого не бачу)
Екзистенціалізм??????
ідея абсурду: коли мама злопця аже, всі померли, мені тепер спокійно, нема за кого переживати.
«Дім Бернарди Альби»
Жанр:
Соціально-психологічна
Психологічна:
конфлікт - як міняється людська психіка під впливом диктатури. Наймолодша дочка була єдиною, хто не підкорявся, вона слідувала своєю природою, але в кінці твору це все привело до трагедії.
Соціальна:
двопланова
Перший план – проти традицій іспанського суспільства. (Підзаголовок «Про долю жінок в іспанських селах». Відтворені 30-ті роки.)
Другий (прихований) - спрямована проти диктатури.
Неореалізм
документально-точне зображення життя (історія взята з газети),
герої-прост люди,
є інтрига і почуття, з
ображується буденність простих людей
Символіка
:check: закриті вікна
:check: море, будь-яка вода у Лорки символізує свободу (Бабуся співає, що хоче поїхати до моря)
:check: ягня яке хоче бабуся – дитина, яка неможе народитись.
:check: зелене плаття наймолодшої дочки – знак протесту.
- Бернарда Альба зі своїми дочками (знати скільки дочок і по скільки років, особливо молодшій і старшій) повертається з похорону свого чоловіка і каже їм, що відповідно до традицій траур в їхньому домі буде тривати 8 років. «Так було в домі мого діда, батька і буде в моєму. Ми будемо жити так, щоб навіть вітерець не прослизнув в наші ставні» . Ситуація ускладнюється тим, що найстарша дочка від іншого батька, і має посаг, і може не дотримуватися трауру. Вона вже старша, але її сватають заради грошей. Жоден хлопець не має права переступити поріг до їхнього дому, але Пепе Романо приходить до найстаршої, і решта дочок закохуються в нього, одна навіть краде його фотографію. У піснях бабці Хосефи звучать справжні думки дочок. Дочки доносять одна на одну. Служниця Понсія, дізнавшись про молодшу дочку та Романо, не доносить одразу Альбі, а намагається поговорити. «Для чого тобі це треба, почекай. Він одружиться зі старшою сестрою, вона помре при родах, а ти тоді вийдеш за нього». Але Адела хоче жити зараз і продовжує з ним зустрічатися. Коли Бернарда дізнається, вона стріляє з рушниці в Романо (йому вдається втекти). Повернувшись додому Альба збрехала, що його вбила, і Адела (вже вагітна) покінчує життя самогубством. Коли матір про це дізнається, вона каже, що ніхто не має про це знати, і всі повинні думати, що вона померла незайманою, це показує яка мати є насправді, вона переживає що скажуть люди.
• Бернарда Альба — 60 років;
• Марія Хосефа, її мати — 80 років, божевільна;
• Ангустіас — стара діва у віці 39 років;
• Магдалена — 30 років;
• Амелія — 27 років;
• Мартирій — 24 роки;
• Адела — 20 років.
-
Італія
Модерністські напрямки
були популярні в період між 1 і 2 Світовими Війнами
зображення фрагментів життя, замальовки природи, настрою, інтер’єру, зовнішності.
психологізм був в творах.
рух проти фашизму (партизанська війна)
Неореалізм
виник в повоєнні роки (в кінці 40-их) бо реалізм більше підходив для осмислення соціальних явищ в Італії.
Спочатку з’явився у кінематографі
Васко Пратоліні - один з найбільш відомих італійських неореалістів
Риси
документально точне зображення життя.
улюблені жанри неореалістів: роман-хроніка, роман-нарис (ліричний документ – самі так називали). Тому що, у романах неореалістів багато фактів, але завжди є хвилююча інтрига і почуття.
зображують буденність звичайних простих людей.
напрям демократичний, привертає широкі верстви населення.
Порівняно з модерністськими напрямами в неореалізмі є послаблення психологізму. Альберто Моравія
перший його роман «Байдужі» у Ватикані занесли в список забороненої літератури.
На його думку, байдужість – та риса італійців, яка уможливила прихід фашистів до влади.
переховується у війні, знайомиться з народом. Пише роман «Чочара».
Модерністські напрямки
були популярні в період між 1 і 2 Світовими Війнами
зображення фрагментів життя, замальовки природи, настрою, інтер’єру, зовнішності.
психологізм був в творах.
рух проти фашизму (партизанська війна)
Неореалізм
виник в повоєнні роки (в кінці 40-их) бо реалізм більше підходив для осмислення соціальних явищ в Італії.
Спочатку з’явився у кінематографі
Васко Пратоліні - один з найбільш відомих італійських неореалістів
Риси
документально точне зображення життя.
улюблені жанри неореалістів: роман-хроніка, роман-нарис (ліричний документ – самі так називали). Тому що, у романах неореалістів багато фактів, але завжди є хвилююча інтрига і почуття.
зображують буденність звичайних простих людей.
напрям демократичний, привертає широкі верстви населення.
Порівняно з модерністськими напрямами в неореалізмі є послаблення психологізму. Альберто Моравія
перший його роман «Байдужі» у Ватикані занесли в список забороненої літератури.
На його думку, байдужість – та риса італійців, яка уможливила прихід фашистів до влади.
переховується у війні, знайомиться з народом. Пише роман «Чочара».
«Чочара» (1957р)
Жанр:
:check: роман-хроніка
описуються події 2 світової війни
В центрі роману – жінка з народу Чезіре.
Чочарія – гірська місцевість в Італії, мочара – ніби гуцулка.
:check: соціально-психологічний роман,
Психологічний: зміна психології людей під час війни, діалектика образу Чезіри.
чезіра краде гроші
дочку гвалтують
Соціальний:
:check: антивоєнний роман.
В ньому засуджується війна як явище взагалі.
Проблематика: війна надає пацифістський характер (заперечують війну) роману. Війна показана нетрадиційно, бойових дій не бачимо.
:check: соціально-політичний (не точно)
долі героїв, розглядаються через призму цієї події, та через призму конфліктів.
Неореалізм
документально-точне зображення життя
герої - прості люди, зображують буденність простих людей
є інтрига, почуття
послаблений психологізм
демократичність (привертає широкі верстви населення)
- Чезіре сильна, чарівна, автор описує її так, щоб викликати повагу читача. Чезіре, яка походить з гірської місцевості, була вдало видана заміж за пристарілого власника магазина в Римі. Вона вміє добре рахувати і стає спритною торговкою. Чоловік зраджував її. Всю свою любов і життя зосереджує на дочці – Розетті. Вона виховує її як щиру католичку. Чезіре мріє дати їй все те, чого сама не мала. Вона мріє зібрати посаг, щоб дитина вийшла заміж по коханню. Доглядала чоловіка аж до смерті. Показується розвиток відношення до війни простої неграмотної людини, яка не розбирається в політиці, як вона міняється, як вона визначається зі своїм відношенням до війни і сил в країні, що на той момент були при владі, переживши це все. Коли починається війна, Чезіре починає торгувати на чорному ринку (щоб зібрати посаг, це її основна мета). Вона не проти, щоб війна тривала і вона заробила більше грошей. Потім починається бомбардування Риму. Чезіре вирішує разом з дочкою йти в гори, щоб там пересидіти цей період. Чезіра хоч і не грамотна, але їй властива життєва мудрість і вміння виживати. Попри те вона не втратила відчуття краси, любові до природи. Вона насолоджується гірськими краєвидами.
*
Так війна в цьому романі показана з тилу. Чезіре, просуваючись в гори, зустрічає багато різних людей. В перші ж дні вони розуміють, що все буде дуже складно. Гроші під час війни втрачають свою цінність. Гроші тануть, недовго їй допомагають. Вони не змогли дістатися до місця призначення. Їм прийшлось терпіти голод, злидні, постійний страх за своє життя. Їм прийшлося рятуватися від свавілля фашистів. Вони стають свідками трагедій інших людей. Перед ними проходять різні долі та характери. Вони зустрічають спекулянта, який рахує гроші під бомбами, грабіжника, одягнутого в військовий мундир, священика, який продає за великі гроші продукти, і селян, у яких коні солдат поїли зелену пшеницю. Письменник показує, що війна – це бруд, злидні, скалічені людські долі, вона як лакмусовий папірець проявляє людей. Зупинившись в однієї жінки, вони дізнаються, що та пообіцяла віддати німцям Розетту, щоб вони не забрали в армію її синів. Чезіре намагається весь час залишатися людиною, не опускатися морально. Їх спіткає велика біда. Чезіре ховає Розетту в церкві, але там її ґвалтують солдати. Після цього Розетта зненавиділа своє тіло, гуляє з чоловіками, мама більше не може знайти до неї підхід. Мікель – чоловік, що залишається людиною протягом цілої війни. Мікель має твердий погляд на події, розказує селянам притчу про Лазаря, але її ніхто не розуміє. В державі ніхто не розуміє війну, всі хотіли тільки жити. Він віддає своє життя, щоб захистити селян.
- Відношення до війни Чезіре різко міняється. Тепер Чезіре прислуховується до американських гармат, які несуть смерть фашистам, і радіє, чекає, щоб її країна програла цю війну поскоріше. Навіть їй не вдалося до кінця зберегти свої моральні принципи. Коли вони вирішили повертатися в Рим, хлопця Розетти, що підвозив їх до Риму, вбивають, і Чезіре бере гроші вбитого (мародерство), щоб вернутися додому. Чочара показує нам як війна змінює людей. До кінця війни вона хоче залишитись такою, якою вона є. Всі свої емоції вона перекладає на дочку.Вона починає торгувати, до Розетти приходить хлопець, якому вона подобалась ще до війни, присутня типова для неореалістів віра в майбутнє.
- Северино- біженець, жив не далеко від них. Одне око завжди було прищурене. Коли він шив то одне око щурив а інше ні. Жив з дочкою. Мав план який після війни допоможе розбагатіти. (після війни в перші пів року чи рік він буде торгувати товарами в той час як їх не буде) В нього все вкрали. Всю тканину і матерію. звернувся до німців, щоб вони допомогли вернути речі. Северино пішов по німця щоб він йому допоміг повернути то все. Німець повернув але забрав все собі. На зустріч їм їхав грузовик в якому гімці спіймали італьянців і везли на фрон щоб вони щось строїли. Северига забрали
Михель - впевнений, закінчує універ, завжди говорить спокійно. Не високого росту. Ту політику яку газета вихваляла він критикував а мусоліні і фашисти вважав бандитами. Йому 25 років. Виховувався фашистами. А в Римі вчився в універі. Він хотів жити по своєму і тому став антифашистом. Добре говорив лиш про християн і робочих. Не говорив про наживу. Не любив священиків і фашистів. Хотів колись бути священником. Був поклик і саме тому не варто було йти. Коли читав проповідь і одна жінка його погано зрозуміла він був злий і це був гнів людини яка має поклик.
-