Універсальний дизайн освіти – це підхід, що забезпечує філософську основу для розробки широкого спектру навчальних продуктів та довкілля з урахуванням потреб усіх учнів та вихованців із самого початку. Це стосується не тільки аспектів навчання: програми, навчального плану, оцінювання знань, викладання, шкільного дизайну, бібліотеки, спортивних майданчиків, гуртожитків, веб-сайтів, інструкцій, але й шляхів реформування публічного управління освітою осіб з порушеннями в розвитку.
Принцип 1. «Рівність та доступність використання» має гарантувати рівність та доступність середовища для кожного, шляхом надання однакових засобів для всіх користувачів з метою уникнення уособлення окремих груп населення. Дизайн має бути легким у сприйнятті для людей з різним рівнем можливостей.
Рівноправне використання: архітектурно доступне та безпечне шкільне середовище; навчальні матеріали підготовлені таким чином, що можуть бути використані учнями та вихованцями з різними функціональними порушеннями; веб-сайти навчальних закладів розроблені так, що інформація на ньому доступна для осіб з порушеннями зору та слуху та ін.
-відсутність сходів до будівлі;
-вхід з розсувними дверима в супермаркетах, аеропортах та ін.;
-інформація в доступних форматах;
-поручні різних рівнів у транспорті, в громадських приміщеннях;
-розташування банкоматів на висоті, доступній для кожної людини;
-навчальні матеріали, які враховують можливості різних осіб з обмеженими функціональними можливостями;
-титрування або переклад на жестову мову та ін.
Принцип 2. «Гнучкість використання» має забезпечити наявність широкого переліку індивідуальних налаштувань та відповідати різним потребам, уподобанням та можливостям користувачів.
Гнучкість користування: шкільний навчальний процес відповідає широкому спектру індивідуальних можливостей учнів; забезпечує гнучку методику навчання, викладання та представлення матеріалу; доступні та гнучкі навчальні плани й програми.
-автобус з підіймачами або висувним пристроєм для заїзду;
-обладнання офісних робочих місць (стільці, столи, які регулюються за висотою), шкільних парт;
-різні варіанти входу – сходи, ескалатор, ліфт;
-ручка важільного типу на дверях;
-можливість придбати речі як у точці продажу, так і через Інтернет.
Принцип 3. «Простота та інтуїтивність використання» – дизайну повинна бути притаманна простота та інтуїтивно зрозуміле використання продукту та послуги. Як використовувати продукт має бути зрозуміло будь-якій особі, незалежно від особистого досвіду, освіти, лінгвістичних навичок, віку, рівня концентрації уваги на цей момент.
Просте та зручне використання: навчальні матеріали прості та чіткі у використанні незалежно від навичок та досвіду учнів, вихованців; лабораторне обладнання та обладнання в майстернях із чіткими та інтуїтивно зрозумілими кнопками управління.
-різні види піктограм;
-проста та зрозуміла інструкція щодо користування приладом;
-чіткі та інтуїтивно зрозумілі кнопки управління на виробництві, в готелях, в побутових товарах тощо;
-оптимальна та зручна розкладка продуктів і товарів в супермаркетах;
-цінники, які окрім назви та ціни (великими літерами), також містять зображення товару.
Принцип 4. «Доступно викладена інформація» – дизайн має сприяти ефективному донесенню до користувача необхідної інформації, незалежно від його можливостей сприйняття або зовнішніх умов.
Сприйняття інформації, попри сенсорні можливості користувачів: урахування різного впливу шкільного середовища на «сенсорний досвід» дитини; використання кольору, світла, звуків, текстури; легкий доступ до інформаційно-комунікативних технологій.
-контрастні кольори стін та підлоги в приміщенні; -рухомий рядок на екрані телевізора;
-назви вулиць, подані великим шрифтом;
-інформація про зупинки, що дублюються – усно і на табло у транспорті;
-інформація на веб-сайтах, викладена у доступних форматах (текстовий, відео-, аудіоформат);
-доступна для сприйняття інформація на інформаційних табло, в оголошеннях, на рекламних щитах.
Принцип 5. «Терпимість до помилок». Дизайн має звести до мінімуму небезпеку для життя, можливість виникнення ризиків та негативних наслідків у разі випадкових або непередбачуваних дій користувачів.
Припустимість помилок: учні, вихованці повинні мати вдосталь часу, щоб надати відповідь на питання; використання навчального програмного забезпечення, яке має вказівки/застереження, коли учень, вихованець робить неправильний вибір.
-підсвічування сходів в місцях громадського користування (кінотеатрах);
-тротуарна плитка зі спеціальною тактильною поверхнею на перехресті;
-тактильна лінія яскравого жовтого кольору, щоб людина не оступилася в метро;
-неслизька підлога, що мінімізує ризик посковзнутися і впасти;
-при видаленні файлу з комп’ютера програма уточнює, чи дійсно користувач хоче це зробити;
Принцип 6. «Малі фізичні зусилля» – дизайн має сприяти дієвому та зручному використанню послуги чи виробу з мінімальним рівнем стомлюваності. Він повинен бути розрахований на незначні фізичні зусилля, яких має докласти користувач.
Низький рівень фізичних зусиль: двері, які легко відкривати учням, вихованцям з різними функціональними порушеннями; застосування ергономічних вимог/деталей (наприклад, дверні ручки, меблі).
-двері, що легко відчиняються;
-вмикач на висоті, зручній для кожного, у тому числі для дитини;
-горизонтальні рухомі доріжки в аеропортах;
-лавки в зонах очікування в метро чи автобусних зупинках, у парках, біля магазинів, аптек тощо;
-особлива форма кришки пляшки, яка робить відкривання більш зручним та ін.
Принцип 7. «Наявність необхідного розміру, місця простору». Дизайн має враховувати наявність необхідного розміру і простору при підході, під’їзді та різноманітних маніпуляціях, з огляду на антропометричні характеристики, стан та мобільність користувача.
Наявність необхідного розміру і простору: доступні навчальні місця для учнів, вихованців, у тому числі з прилеглим простором для асистентів вчителів;
меблі, фурнітура та обладнання, що підтримують широкий спектр навчання та навчальних методик;
можливість регулювання середовища (наприклад, освітлення) для різноманітних потреб учнів у навчанні та інше.
-широкий ліфт;
-широкі автоматичні розсувні двері для проїзду мами з дитячим візком або людини, яка пересувається в інвалідному візку;
-широкі турнікети в громадських місцях;
-достатньо простору в кабінеті лікаря, щоб будь-яка людина могла пройти обстеження;
