Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
«Стратегії педагогічної взаємодії вчителя з батьками» TEAM…
«Стратегії педагогічної взаємодії вчителя з батьками» 
Конкуренція
Суть стратегії: активний, майже агресивний наступ, коли людина прямує до розв'язання конфлікту, не зважаючи на інших. Вона намагається задовольнити свої інтереси іноді на шкоду іншій людині, змушує цю людину діяти тільки так, як вважає за потрібне.
Стратегія конкуренції, яку систематично використовує вчитель під час розв'язання складних ситуацій, може призвести до виникнення в оточення почуття відчуженості, втрати тісних емоційних зв'язків, блокувати активність учнів, розвиток їхньої самостійності й самоповаги
Найкориснішою така стратегія виявляється, коли :+1::
— результат є дуже важливим для вчителя, який переконаний, що впровадження його рішення значно поліпшить ситуацію;
— учитель має більші, ніж учень, можливості для прийняття і впровадження рішення;
-
— учитель відчуває, що у нього немає іншого вибору і йому нічого втрачати;
— учитель перебуває у критичній ситуації, що потребує миттєвого реагування;
— учитель не може дати зрозуміти іншим людям, що розгубився, потрапив у безвихідь; хтось інший може стати лідером;
-
Уникнення
-
Стратегія уникнення не завжди є спробою ухилитися від розв'язання проблеми. Вона може бути й конструктивною реакцією на конфліктну ситуацію, до розв'язання якої доцільніше повернутися потім. Проте людина, що постійно використовує стратегію уникнення, не відстоює своїх прав.
Стратегія уникнення, коли вона стає стилем розв'язання ситуацій конкретною людиною, не усуває суперечності, що спричинила конфлікт. Є суперечності, які, тривалий час залишаючись нерозв'язаними, тільки поглиблюються. Тому рано чи пізно конфлікт може спалахнути з новою руйнівною силою.
Пристосування
Передбачає взаємне або однобічне при лаштування партнерів. Людина прагне взаємодіяти з іншою людиною, не обстоюючи своїх інтересів, погоджується робити те, що вона хоче.
Стратегія пристосування може мати негативні наслідки для розвитку особистості вчителя. Звикнувши пристосовуватись до інших, він може втратити почуття самоповаги.
Крім того, прагнення однобічно розглядати конфлікт може призвести лише до погіршення взаємин. Педагог також втрачає можливість впливати на ситуацію, обстоювати свої погляди, цінності, він переживає образу, невдоволення через необхідність поступатися. Цей стиль недоцільний також тоді, коли партнер у взаємодії не бажає поступатися, не цінує зробленого для нього.
Застосовується за умов:
— учителя не дуже хвилює те, що сталося, результат;
— учитель прагне зберегти мир, добрі стосунки з партнером;
— учитель відчуває, що важливіше зберегти добрі стосунки, ніж розпочинати боротьбу за самоутвердження, за свої права;
— учитель знає, що відповідний результат дуже важливий для іншої людини;
— учитель знає, що в цьому разі рацію має інша людина;
— учитель вважає, що інша людина дістане гарний урок, якщо їй зараз поступитися.
Компроміс
Компроміс подібний до співробітництва, проте досягнення його відбувається на більш поверховому рівні стосунків. Партнери не шукають прихованих потреб, інтересів один одного, їх задовольняє зовнішня сторона поведінки.
Компроміс як стиль вирішення життєвих проблем, тобто відмова від досягнення значущих для людини результатів, не минає безслідно; поступаючись в усьому, вона не заявляє про себе як про рівноправного партнера у взаємодії, принижує себе в очах іншої сторони, яка не завжди в змозі оцінити цей альтруїзм.
-
Співробітництво
Головною ознакою є прагнення разом із партнером підійти до ефективного розв'язання конфліктної ситуації.
Ця стратегія зумовлює підхід до конфлікту з урахуванням інтересів, потреб обох сторін, пошук взаємовигідних результатів і шляхів досягнення їх і є найефективнішою для взаєморозуміння, встановлення добрих стосунків.
Співробітництво як стиль взаємодії у психологічному плані є найефективнішим, але звернення до нього, як уже зазначалося, потребує значно більше часу, ніж інші стратегії.
-
-
— між ними встановлені або повинні встановитися тісні, тривалі, взаємозалежні стосунки;
-
— обидві сторони добре обізнані з проблемою, потребами та інтересами партнерів у взаємодії;
-
— особи, втягнуті в конфлікт, мають однакові сили, владу та можливості, тому мусять разом шукати шляхи до розв'язання проблеми.
-