Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
Сатурн (Супутники(не всі) (image Пан — другий за віддаленістю від планети…
Сатурн
Супутники(не всі)
Пан — другий за віддаленістю від планети природний супутник Сатурна. Пан розташований у межах проміжку Енке (Encke Gap) кільця A. Він діє як пастух, відповідаючи за збереження проміжку Енке. Його поле тяжіння робить хвильові картини у кільцях, які вказали на присутність Пана
Атлас — четвертий за віддаленістю від планети природний супутник Сатурна. Атлас розташований біля зовнішнього краю кільця A. Він є «супутником-пастухом» цього кільця.
Тефія — п'ятнадцятий за віддаленістю від планети супутник Сатурна. Її діаметр становить близько 1060 км. Тефія отримала ім'я однієї з титанід грецької міфології. Видима зоряна величина Тефії — 10,2
Енцелад — чотирнадцятий за віддаленістю від планети супутник Сатурна . Діаметр — 500 км, радіус орбіти — 238 тис. км. Супутник є найсвітлішим небесним тілом Сонячної системи. Енцелад — найбільш геологічно активний супутник Сатурна. На ньому можуть бути водяні вулкани (гейзери), які оновлюють іній на поверхні та слугують джерелом речовини для розрідженого пилового кільця вздовж орбіти супутника. Проте енергетичне джерело цієї вулканічної та геологічної активності невідоме
Мімас — десятий за віддаленістю від планети і сьомий за розміром природний супутник Сатурна. Він має сферичну форму. Діаметр 400 км. Радіус орбіти 185,5 тис. км. На супутнику присутній великий кратер, який має назву Гершель, діаметром 130 км. Це, скоріш за все, слід падіння велетенського метеориту. Як і більшість супутників Сатурна складається з льоду, густина якого приблизно 1200—1400 кг/м³
Прометей — п'ятий за віддаленістю від планети природний супутник Сатурна.
Невеликий дуже витягнутий супутник.
Пандора — шостий за віддаленістю від планети природний супутник Сатурна. Пандора знаходиться біля зовнішнього краю кільця F.
Епіметей — сьомий за віддаленістю від планети супутник Сатурна. Цей супутник є «дволиким» з Янусом. Відстань між супутниками 50 км
Янус — восьмий за віддаленістю від планети природний супутник Сатурна. "Дволикий" з Епіметейем.
Каліпсо — супутник Сатурна. Телесто — природний супутник Сатурна. Їх називають супутниками-троянцями Тефії, оскільки вони рухаються по тій самій орбіті, що й Тефія. Телесто випереджає Тефію по орбіті на 60°, а Каліпсо відстає на 60°
Діона — вісімнадцятий за віддаленістю від планети супутник Сатурна. Має співорбітальні супутники Гелену (Єлену) і Полідевка. На поверхні супутника видно деформації кори, що свідчить про певну геологічну активність.
Рея — другий за розміром (після Титана) і двадцять перший за віддаленістю від планети супутник Сатурна. Крижане тіло з середньою густиною.
Титан — найбільший за розміром супутник Сатурна, другий за розміром у Сонячній системі. Супутник який через щильність атмосфери неможна продивитися.
Гіперіон — двадцять третій за віддаленістю від планети супутник Сатурна.
Япет — двадцять четвертий за віддаленістю від планети супутник Сатурна. Япет примітний різкою відмінністю альбедо півкуль: провідна півкуля в десять разів темніша за ведену. Це пов'язують із осіданням на неї пилу з інших супутників, зокрема Феби. Потемніння поверхні спричиняє її посилене нагрівання сонячним світлом, прискорене випаровування льоду і, як наслідок, ще більше потемніння
Феба — двадцять сьомий за віддаленістю від планети і восьмий за розміром природний супутник Сатурна. Імовірно, Феба утворилася в поясі Койпера і була захоплена тяжінням Сатурна, що дозволяє пояснити зворотний напрямок руху супутника, оскільки кут між площиною орбіти супутника і площиною екватора Сатурна становить 151,78°, що є більшим за 90°
Опис
Сатурн — шоста за віддаленістю від Сонця та друга за розмірами планета Сонячної системи. Сатурн швидко обертається навколо своєї осі (з періодом — 10,23 години), складається переважно з рідкого водню і гелію, має товстий шар атмосфери. Сатурн обертається навколо Сонця за 29,46 земних років на середній відстані 1427 млн км. Екваторіальний діаметр верхньої межі хмар — 120 536 км, а полярний на кілька сотень кілометрів менший[джерело?]. В атмосфері Сатурна міститься 94 % водню і 6 % гелію (за об'ємом). Його маса у 95 разів більша за масу Землі, магнітне поле трохи слабше за земне. Вважається, що Сатурн має невелике ядро з силікатів і заліза, покрите льодом і глибоким шаром рідкого водню. На 2013 рік відомо про існування 62 природних супутників Сатурна, найбільший з яких — Титан.На відміну від Юпітера, смуги на Сатурні доходять до дуже високих широт — 78 градусів. Спостерігається величезне овальне утворення розміром із Землю, розташоване недалеко від північного полюса, назване Великою Білою плямою, виявлено кілька плям меншого розміру. Через більшу, ніж на Юпітері швидкість потоків, ці ураганні вихори швидко згасають і перемішуються зі смугами. Швидкості зональних вітрів поблизу екватора сягають 400—500 м/с, а на широті 30 градусів — близько 100 м/с. Невисока контрастність кольорів на видимому диску Сатурна пов'язана з тим, що через низькі температури в надхмарній атмосфері Сатурна, де пари аміаку виморожуються, утворюється шар густого туману, який ховає структуру поясів і зон, тому на Сатурні вони помітні не так чітко, як на Юпітері.
Історія назви
Сатурн названий на честь римського бога Сатурна, аналога грецького титана Кроноса, який був батьком Зевса.