1872 р. письменник доопрацьовує нарис – і з’являється повість „Чіпка”. Прочитавши твір, Іван Білик зауважує : „...тобі необхідно розширити горизонт і подивитися на життя, як воно є, а не в ізольованому фокусі – розбійництві. Автор повинен не з розбійницького притону дивитися на світ, а навпаки, - зі світової точки на розбійницький притон”. Брати починають працю над романом. Іван Білик дописує розділи „Новий вік”, „Старе – та поновлене”, доповнює другу частину роману історичними фактами.
