Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
ІСТОРИЧНИЙ РОЗВИТОК АСТРОНОМІЇ СТАРОДАВНІЙ ПЕРІОД (Стародавня Греція…
ІСТОРИЧНИЙ РОЗВИТОК АСТРОНОМІЇ СТАРОДАВНІЙ ПЕРІОД
Небесний диск із Небри (Німеччина, XVII ст. до н. е.)
Вавилонська астрономія
«Табличка Венери Аммі-цадука», з описом спостереження за Венерою (II тисячоліття до н. е.)
Періоди
нововавилонський та перський (630-330 до н. е.)
давньовавилонський та асирійський
(2000-630 роки до н. е.)
Стародавній Єгипет
Дендерський зодіак
Давньоєгипетський календар з гробниці Сенмута
Стародавній Китай
Фрагмент давньої китайської карти зоряного неба
Індія
Астрономія - релігія
Інки
Чумацький шлях в уявлені інків
Майя
Календар майя. Місяць майя містив 20 днів, а тиждень — 13 днів
Особливо цікавилися
Стожари, або Плеяди — зоряне скупчення в сузір'ї Тельця
Траєкторіями планет, як Меркурій, Венера, Марс і Юпітер.
Спостерігали за рухом Сонця і Місяця, а тому вміли передбачати затемнення.
Стародавня Греція
Афінська школа - фреска Рафаєля
Геракліт Понтійський 535 до н. е.- 475 до н. е.
наблизився до уявлень про Сонячну систему
Фалес Мілетський
624 до н.е. - 548 до н.е.
Передбачив сонячне затемнення (28 травня 585 до н. е.).
Визначив час сонцестояння і рівнодення
Встановив тривалість року в 365 днів
Відкриття факту руху Сонця відносно зірок
Платон 427 до н. е. — 347 або 348 до н. е.
Піфагор 570 до н.е. - 497 до н.е.
назвав Всесвіт «Космосом» через ту впорядкованість, яка йому притаманна
Евдокс Кнідський 408 до н. е. — бл. 355 до н. е.
Першим зробив спробу створити теорію руху планет.
Склав найдавнішу карту зоряного неба, на якій сузір'я були представлені фігурами різних тварин і героїв старогрецьких міфів.
Одним з перших привів назви зодіакальних сузір'їв і сузір'їв, розташованих поза поясом зодіаку.
Увів у Греції календар, що містив в році 365 ¼ доби.
Метон Афінський 460 до н.е. — рік смерті невідомий
Встановив, що 235 місячних місяців (6940 днів) відповідають 19 сонячним рокам (Метонове коло або Метонів цикл)
Аристотель 384 до н. е. — 322 до н. е.
Всесвіт, обмежений у просторі, але нескінченний у часі
Всесвіт складається з ряду концентричних кришталевих сфер, що рухаються з різними швидкостями і приводяться в рух крайньою сферою нерухомих зірок
У центрі Всесвіту розташована нерухома Земля, навколо якої по концентричних колах обертаються планети
Аристарх Самоський бл. 310 до н. е. — бл. 230 до н. е.
Перший висловив ідею геліоцентризму
Стверджував що Земля, обертаючись навколо своєї осі, рухається по колу навколо нерухомого Сонця, яке розташоване в центрі сфери нерухомих зірок.
Першим оцінив розміри Сонця і Місяця і їхню відстань від Землі.
Гіппарх 190 до н. е. — після 126 до н. е.
Запровадив поділ зір на шість груп за їх блиском (видима зоряна величина).
Створив зоряний каталог, що містив координати та яскравість близько 850 зір.
Обчислив тривалість тропічного року із похибкою менше 6 хвилин
Запровадив географічні координати (широту і довготу)
Клавдій Птолемей бл. 87 — 165
Створив геоцентричну систему світу,
яка підтримувалася до 1500 століття
Розробив математичну теорію руху планет навколо нерухомої Землі, яка дозволяла обчислювати їхнє розташування на небі.
Система Птолемея викладена в його головній праці «Альмагест» — енциклопедії астрономічних знань давнини.
