Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
Мова (Функції мови (Інформаційна функція полягає в тому, що мова є засобом…
Мова
Функції мови
Інформаційна функція
полягає в тому, що мова є засобом пізнання, збирання й оформлення всіх тих знань, які накопичені людьми в процесі їх свідомої діяльності. Різновидами цієї функції є функція збереження інформації, контактна функція, функція оформлення культурних цінностей.
Комунікативна функція
реалізується у спілкуванні, розмовах, діалогах, полеміці. Вона створює суспільство як соціум. Комунікативна функція може виступати як самовираження особистості.
Виражальна (експресивна, емотивна, модальна) функція
охоплює величезний діапазон у мовленнєвій поведінці людини. Ця функція мови реалізується в художній літературі, ораторському мистецтві, у дискусійному мовленні — суперечці, полеміці, пісні, опері тощо.
Когнітивна функція
. Це і спогади, роздуми у хвилини відпочинку, підготовка до усних висловлювань і формування письмового тексту, творча діяльність та ін.
Регулятивна функцію
мови й мовлення, спостерігається у зовнішньому й внутрішньому мовленні. Ця функція виконує роль плану поведінки, вчинків суб'єкта: текстовий чи мисленнєвий проект майбутніх його дій; проект моральних стосунків тощо; технічні проекти, будівельні проекти і под.
Типи відношень у структурі мови
Парадигматичні відношення
— це ті відношення, що об'єднують одиниці мови одного рівня в групи, розряди і категорії. Наявність у системі мови парадигматичних рядів дозволяє мовцям у мовленні залежно від наміру сформулювати думку, яку вони прагнуть передати, вибрати той чи інший член цього ряд (фонетичного, словесного, морфологічного чи синтаксичного), який відповідає задуму.
Синтагматичні відношення
— лінійні відношення в системі мови, об'єднують одиниці мови в їх одночасній послідовності; відношення всередині однієї синтагми.
Асоціативні відношення
виникають на основі збігів у часі уявлень (образів) і явищ дійсності.
Типи функцій мови
індивідуально-регулятивна функція
(функція впливу)
колективно-регулятивна функція
(радіо, газета, ораторське мовлення) — реалізується в умовах «масової комунікації», немає зворотного зв'язку
саморегулятивна функція
(під час планування власної поведінки).
Властивості мовлення
Змістовність
мовлення визначається кількістю виражених в ньому думок, почуттів і прагнень, їх значущістю і відповідністю дійсності.
Зрозумілість
мовлення досягається синтаксично правильною побудовою речень, а також застосуванням в відповідних місцях пауз або виділення слів за допомогою логічного наголосу.
Виразність
мовлення пов’язана з його емоційною насиченістю. За своєю виразністю воно може бути яскравим, енергійним, млявим, блідим.
Впливовість
мовлення полягає в його впливові на думки, почуття, волю інших людей, на їх переконання та поведінку.
Види мовлення
( Усі зазначені види мовлення входять до поняття активного мовлення.)
Зовнішнє мовлення
- видиме, почуте, виголошене (усне чи писемне).
У письмовому
(знаковому) мовленні умови спілкування опосередковані текстом. Писемне мовлення більш концентроване за змістом, ніж усне, писемне мовлення з’являється пізніше, ніж усне і формується на його підставі.
Мовлення, що чується та кимсь вимовляється зветься
усним
мовленням.
Діалогічне:
два та більше учасників, підтримуване, має ситуаційний характер, не досить повне, не сплановане, емоційне (жести, міміка), підтримується взаємними репліками співрозмовників, воно не повністю розгорнуте.
Монологічне
- мовлення однієї людини (лекція, доповідь, повідомлення). Монологічне мовлення важче за діалогічне, його розгорнуті форми в онтогенезі розвиваються пізніше і його формування в учнів - це спеціальне завдання.
Внутрішнє мовлення
- як фаза планування у практичній і теоретичній діяльності, здійснення плану.
