Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
Методи управління стресом у процесі керівної діяльності. (Дбаючи про…
Методи управління стресом у процесі керівної діяльності.
Для усунення стресу в процесі самоуправління необхідно
не погоджуватись на нову роботу (завдання), якщо незавершена попередня;
підтримувати доброзичливі стосунки з керівником
конкретизувати систему своєї роботи (наприклад, спланувати справи на кожен день);
не погоджуватись із суперечливими вимогами
оцінити власний стан і результати своєї діяльності
інформувати керівника про нечітко сформульоване ним завдання
не скаржитись
поліпшувати стосунки з членами колективу, формальними та неформальними групами;
обдумувати кожен свій крок;
Дбаючи про ефективне управління стресами, менеджер повинен:
визначати чіткі межі повноважень;
— удосконалювати комунікації;
приймати оптимальні рішення;
— використовувати стиль керівництва відповідно до ситуації;
— вміло пояснювати необхідність виконання роботи;
— не приховувати виробничо-господарської інформації;
— дозволяти працівникам обґрунтовано відмовлятись від роботи;
— забезпечувати необхідну винагороду за ефективну роботу;
— надавати працівникам повну характеристику майбутньої роботи;
— застосовувати графіки з метою пояснення певних економічних явищ;
ь
Вибирати тип і обсяг робіт відповідно до здібностей, потреб і навичок працівників;
— бути наставником підлеглих;
вивчати особливості характеру, діапазон знань, ставлення до роботи своїх підлеглих;
.
— підвищувати кваліфікацію підлеглих;
— розвивати здібності підлеглих;
— за необхідності сприяти працівникам у зміні робочих місць
До основних психологічних способів управління стресами належать:
1.Вольовий контроль за станом свого організму на основі опанування відповідних методів (наприклад, послідовної м'язової реакції — вправами з розслаблення й напруження м'язів, аутотренінгу).
Свідома зміна процесів сприйняття й оцінки ситуації. Найефективніші серед них: заперечення (ухилення від сприйняття негативної інформації); витіснення (забування чи переключення на інше); прийняття обставин такими, які вони є;
Емоційно-психологічна розрядка за допомогою сну, сліз, розмови з людьми, здатними до співчуття
Зміна позиції щодо проблеми, вдаючись до зниження вимог і претензій до себе та до інших, передовірення її вирішення іншим і обмеження власних контактів, ігнорування та бездіяльність.