Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
Філософія (Поняття свідомості, її ознаки. (Ознаки свідомості: (Рефлексивна…
Філософія
Поняття свідомості, її ознаки.
Свідомість -
- є формою цілеспрямованого
психічного відображення.
- це найвища форма розвитку психіки
З точки зору:
Ідеалізму -
людська форма психіки,
початок і умова буття;
-
-
Функції:
Пізнавальна -
накопиченні, переробці
та використанні інформації;
-
-
-
-
-
Підсвідомість -
психічні явища та акти, які колись
упродовж життя "вийшли" зі свідомості.
Фрейд вивчав сновидіння,
помилкові дії, невротичні симптоми
як прояви підсвідомого.
Несвідомість (Уява, інтуїція, творчість) -
Несвідоме виявляється і у так
званих імпульсивних діях.
Надсвідомість -
творче натхнення,
нова ідея розв'язання завдань.
-
Проблема людини в філософії Сократа
-
Діалектика
від грец. «діалегомай» — вести бесіду, сперечатися.
«Я знаю лише те, що нічого не знаю»
-
-
-
-
-
-
Філософія Аристотеля: основні ідеї
Арістотель(384 — 322 р. до н.е.) — давньогрецький філософ класичного періоду, учень Платона.
-
-
-
-
-
-
-
"Платон мені друг, але істина дорожче"
«Філософія життя». ЇЇ раціоналістичний характер.
-
-
-
-
-
-
Засновником напрямку вважається Артур Шопенгауер,
-
-
Філософія Платона: основні ідеї
397 р. до н. е. заснував в Афінах філософську школу, відому під назвою Академії
-
-
-
Головні положення вчення
матеріальні речі мінливі, непостійні і згодом припиняють своє існування;
навколишній світ (“світ речей”) також тимчасовий і мінливий і в дійсності не існує як самостійна субстанція;
-
-
-
-
-
вчення про тріаду
“Єдине” є основою всякого буття, не має ніяких ознак
“Розум” походить від “єдиного”, протилежний йому, це узагальнення всього живого на Землі.
“Душа“ – пов'язує між собою всі речі і всі явища, поєднує і зв'язує “єдине “ і “розум”:
-
-
Філософія доби Відродження.
-
Відродження (Ренесансу),
започаткований в Італії в ХІV ст.
-
-
-
-
-
-
Загальна характеристика німецької класичної філософії.
-
трактати
-
-
«Критика можливості судження» (вчення про доцільність у природі, основи кантівської естетики).
-
Агностицизм
вчення, яке повністю чи частково заперечує можливість пізнання світу.
Апріорі
знання, отримані до досвіду і незалежно від нього
-
-
Апостеріорі – знання, отримане в результаті досвіду, практичної діяльності.
Поняття методу і методології. Класифікація методів.
-
-
-
Загальнонаукові методи
Дедукція -
обгрунтовує Р.Декарт, Б.Спіноза та Г.В.Лейбніц
рух пізнання від загального до окремого
Індукція - обгрунтовує Ф. Бекон
можливість одержати загальний висновок на основі аналізу окремих фактів.
-
-
-
-
Прийоми дослідження
Гіпотеза - передбачення,
сформульоване за допомогою певних фактів
-
-
-
-
-
Суспільство і природа: спільне та відмінне.
Природа - це і суспільство, і навколишній світ
Природа - Це матерія, що взята в усій різноманітності її форм
-
-
-
-
Відмінність П. та С.
-
-
Із розвитком техніки, людина все більше втручається у П.
-
Основні філософські ідеї Стародавньої Індії
Веданта
-
-
А́тман
душа, особистість або власне «я»
-
-
-
-
-
Вайшешика
-
«ану»
дрібні частинки води,
землі, повітря і вогню
-
-
-
Буття і матерія. Проблеми субстанції у філософії та науці.
буття - існування реальності в її єдності і багатоманітності, кінечності і безкінечності, вічності і тимчасовості.
Онтологія — це вчення про суще, про першооснови буття.
-
-
Основні ідеї буття:
-
природне і духовне, індивіди і суспільство рівноправно існують, хоча й у різних формах;
світ утворює сукупну реальність, дійсність
-
-
Структура та функції свідомості.
-
-
-
Рівні свідомості:
Надсвідоме -
історичні вироблені суспільством норми,
засоби, форми для здійснення процесів свідомості
Свідоме - осмислення, емоцій і почуттів та волі.
Єдність самосвідомості, емоцій,
почуттів мислення, знання волі та пам’яті.
Підсвідоме -
навички та механізми поведінки людини,
що формувались з участю свідомості,
але набули характеру автоматичного виконання.
-
Різновиди свідомості
-
Етнічна -
багатоманітні особливості
вироблення форм та механізмів свідомих актів: мова, ритуали та інш
Суспільна - х
арактеризується рівнями, станами та особливими сферами
-
-
Проблема істини в пізнанні.
Істина з позиції:
-
-
утилітаризму —
істині ці знання, які на даний момент виявились виправданими і корисними;
нормативного ставлення до істини -
істина недосяжна,
проте важливим є не її отримання,
а лише рух до неї.
негативні поняття
омана
коли знання мають ступінь неповноти,
який виводить їх за межі достовірності;
помилки -
коли порушується правильність
у змісті, формі або функціонуванні знання;
хиби (хибності) -
коли знання свідомо перекручуються,
але подаються як істинні чи достовірні
-
-
Формалізація–
оперування знаками,
формулами у міркуванні про об’єкт.
Аксіоматичний метод -
побудова наукової теорії,
коли за її основу беруться аксіоми
Загальні логічні методи:
-
-
абстрагування –
процес відходу від певних якостей
виділенням потрібних
для послідовника властивостей;
ідеалізація –
процедура, яка утворює абстрактні,
ідеалізовані об’єкти,
що є принципово неможливим.
Проблема свободи у філософії.
-
-
Свобода є радше подолання меж, розширенням меж, а не їх відсутністю.
В філософії “свобода”, як правило, протистоїть “необхідності”, в етиці – “відповідальності”.
Шопенгауер виявити зміст свободи як поняття, можливо тільки вказуючи на перешкоди, які заважають людині реалізувати себе.
-
Бачення
Антична філософія (Сократа, Діогена, Епікура і Сенеки). Свобода є змістом і метою людського існування.
Середньовічна схоластика. Свобода розуму і вчинків можливі тільки в межах церковних догматів, за межами ж їхня свобода являє собою єресь, тяжкий гріх.
Новий час (Томас Гоббс, Поль Анрі Гольбах, П'єр Сімон Лаплас). Свобода як природний стан людини, шлях до соціальної рівності і справедливості.
Німецька класична філософія (Іммануїл Кант). Свобода розуму, як недоступна чуттєвому пізнанню сутність людини.
Фрідріх Гегель. Свобода, як багатопланова реальність, що у всіх своїх проявах являє форму об'єктивації абсолютного духу.
Основні філософські ідеї г. Сковороди.
-
Проблеми
-
-
-
відповідь на питання, ким є людина
-
-
-
-
«Філософія серця» П. Юркевича.
-
-
Істина в біблійному вченні про серце, де зосереджується духовне життя людини.
19 ст. П. Юркевич, професор Київської Духовної академії
-
Істина відкривається не тільки мисленням, а й "серцем",
Поняття фізичного, біологічного та соціального «простору-часу».
-
Простір – загальна форма протяжності і співіснування матеріальних об’єктів, порядок розміщення одного тіла відносно іншого.
-
-
-
В суспільстві простір має тенденцію до “розширення”, а час – до “стискання” і “акумуляції”.
Біологічні та соціальні передумови виникнення і розвитку свідомості.
-
-
-
-
-
- мозок склад-ся з нерв. тканини,
- білої і сірої реч.
- Об’єм 1250-1600см3.
- 18 млрд. нерв.кл.
Свідомість та мова, психіка, душа: питання співвідношення.
Свідомість - це найвища форма розвитку психіки, притаманна тільки людині
-
-
мислить людина за допомогою мови, а мова – це дім буття (Гайдеггер).
-
Розрізняють 2 типи мови:
природна мова (мова народу, міміка, жестикуляція);
штучна мова, яка пов’язана із знаково-символічними системами в науці, мистецтві…
Суспільна свідомість, її особливості та структурні рівні.
-
-
-
-
-
Суспільне буття – первинне, суспільна свідомість – вторинна.
Проблема методу в філософії: діалектика і метафізіка.
-
-
Діалектика –
це вчення, яке розглядає усі предмети у тісному взаємозв’язку між собою, при одночасному розвитку та взаємодії.
Антична діалектика (Геракліт, Зенон).
- Німецька ідеалістична діалектика (Кант, Фіхте, Шеллінг, особливо Гегель).
- Матеріалістична діалектика (класики марксизму).
Матеріалістична діалектика є
цілісною системою принципів, законів, категорій.
Метафізика –
це вчення, яке розглядає предмети відірвано один від одного.
однобічність, абсолютизація однієї, будь-якої сторони живого процесу пізнання
Софістика - висмикує із загального зв'язку дійсності випадкову, несуттєву ознаку
Еклектика - безпринципне, механічне поєднання в одній концепції різних позицій
-
-
Властивості методу
чіткість, або загальнозрозумілість;
-
-
-
-
-
Поняття суспільства. Основні функції та структура суспільства.
-
-
-
-
За способом здобування
- суспільство первинних мисливців
-
-
Cтруктура
-
-
Соціально-демографічні (чоловіки, жінки, діти, молодь, пенсіонери)
Соціально-етнічні (сім'я, рід, плем'я, народність, нація, етнос)
Філософське розуміння культури, її характеристики та виміри.
-
-
-
-
-
Структура
матеріальна культура - досягнення, які виражають головним чином рівень освоєння людиною сил природи.
-
-
база духовної культури - результат духовної діяльності. вміння володіти своїми почуттями і настроями є також суттєвими елементами духовної культури.
-
-
-
Дуалізм і раціоналізм Р. Декарт.
-
засновник раціоналізму -
джерело істини - розум, а не емпіричний досвід.
- розробив дуалістичне філософське вчення
- дуалізм - два незалежних начала – матеріальне і ідеальне
-
-
Емпірико-індуктивна філософія Ф. Бекона.
-
-
-
-
-
Основні напрямки в західній філософії ХХ ст.
Структуралізм
-
трактує явища буття, як певну структуру
Герменевтика
-
-
основою є «психологія, що розуміє»
-
Екзистенціалі́зм
-
-
Визначальні риси
-
-
-
ідея протидії середовищу, що нав'язує волю
Психоаналіз (фрейдизм, неофрейдизм)
-
-
структурі свідомості
ID
потяги, які прагнуть
негайного задоволення.
-
-
Феноменологія
-
Феномени - ідеальні сутності, зміст.
Зародження філософської думки, її культрно-історичні передумови.
передумови
-
-
коло проблем
-
-
греки —
на натурфілософії, гносеології та етиці
філософія виникає в тих цивілізаціях, де відбувся поділ праці на фізичну і розумову.
Історія
з'явилася близько 2,5 тис. років тому
-
-
-
-
-
-
-
Питання про те, як улаштований світ
-
-
Поняття світогляду. його струкгура.
-
-
Філософія і світогляд.
-
-
-
-
деїзм вважає, що світ створений Богом, який після цього не втручається в цього розвиток.
-
-
Структурні елементи світогляду.
-
-
-
-
-
-
-
Третій аспект проблеми буття
є сукупною реальністю, дійсністю
Основні ідеї
світ є, існує як безмежна і неминуща цілісність;
-
-
-
Практика як основа, критерій та мета пізнання.
-
-
-
роль
зв'язує суб'єкт пізнання, тобто людину з об'єктом
-
-
-
Діалектика як система категорій, законів та принципів.
Принципи – це найбільш загальні, обґрунтовані теоретичні положення
Принципи – це найбільш загальні, обґрунтовані теоретичні положення
-
Закон виражає систему об’єктивних, стійких, істотних зв’язків.
-
-
Універсальні - пронизують усі
сфери об’єктивного світу –
природу, суспільство, мислення.
-
Діяліність як специфічний прояв людської активності.
-
-
Діяльність - це специфічно людська форма активного ставлення до світу, спосіб буття людини.
Аналізуючи діяльність, ми виділяємо такі моменти:
-
Інтереси - спрямування уваги й прагнень на ті предмети і дії, якими можуть бути задоволені певні особи.
Мотиви - Усвідомлені потреби й інтереси стають мотивами - спонуками, рушійними силами діяльності.
Цілі - чого саме людина прагне досягти, або уникнути своєю діяльністю.
-
-
Поняття: людина, індивід, особа, особистість, індивідуальність.
людина
жива істота, що має певні потреби
-
-
-
індивід
-
-
це одиничний, конкретний, унікальний суб´єкт з індивідуальними рисами
Поняття менталітету. Особливість українського менталітету.
-
-
-
-
-
-
Сенсуалізм у філософії Нового часу (Гоббс, Локк, Берклі, Юм)
-
-
-
-
Основні риси філософії Просвітництва.
-
-
-
-
Відношення «людина-світ» як основна світоглядна проблема.
-
-
-
-
Історичні типи світогляду: міфологія, релігія, філософія.
-
Міфологічний світогляд
-
-
-
-
магія(дії, які впливають на явища природи, тварин чи людину)
-
Філософія
-
Критичне осмислення навколишнього світу,
-
-
Філософія і наука (порівняльна характеристика).
Спільне
-
-
-
мають однопорядкові структурні елементи
(предмет, закони, поняття (категорії), методи дослідження)
Відмінності
-
дає загальну цілісну картину світу,
наука досліджує лише певну сферу дійсності
-
Філософія ж вбачає своє завдання в синтезі людських знань, у формуванні єдиної картини світу.
-
Сенсуалізм, раціоналізм, емпіризм. ірраціоналізм.
-
-
Емпіризм (грец. досвіж)
- чуттєвий досвід джерелом знання
- Протистоїть раціоналізму і містицизму.
- сформувався в XVII-XVIII ст.
-
-
-
-
-
Сенсуалізм (від фр.
Sensualisme, лат. Sensus -
сприйняття, почуття, відчуття)
відчуття і сприйняття -
основна і головна форма
достовірного пізнання.
-
-
-
-
Поняття пізнання, його структура.
-
-
-
-
-
-
-
Форми знання
Проблема -
не пізнане людиною, але потребує свого пізнання.
Гіпотеза -
передбачення, сформульоване за допомогою
певних фактів, але це знання
є невизначеним і потребує доведення.
Теорія - цілісне, системне відображення закономірних та сутнісних зв'язків певної сфери дійсності (класична механіка Ньютона, еволюційна теорія Ч. Дарвіна, теорія відносності А. Ейнштейна).
Закон - об'єктивний, істотний, необхідний, сталий зв'язок або відношення між явищами.
Наука як вища форма пізнання. Критерії наукового знання.
Істотні ознаки
-
пояснення фактів, осмислення їх
відповідає на питання не тільки як, а й чому воно протікає саме таким чином
-
системність, яка грунтується на відповідних засадах
-
-
-
-
-
-
Політична
це відносини людей, пов'язані, насамперед, з владою, які забезпечують спільну безпеку.
-
Духовна
релігія — форма світогляду, заснована на вірі в надприродні сили;
мораль — система етичних норм, ідеалів, оцінок, вчинків;
-
-
право — сукупність норм, які підтримуються державою;
-
Поняття соціального прогресу, його діалектика та критерії.
Прогрес буває двох типів
прогрес антагоністичного суспільства, який є тимчасовим і досягається в результаті боротьби класів;
прогрес неантагоністичного суспільства, який є постійним і досягається співпрацею всіх класів та груп суспільства;
прогрес - це форма розвитку,переходом від нижчого до вищого
-
-
Формаційний та цивілізаційний підходи до аналізу історії суспільства.
-
-
Типи цивілізацій
космогенна, що охоплює стародавнє суспільстві й епоху Середньовіччя;
індустріальна, або техногенна, що відповідні капіталістичній і соціалістичній суспільно-економічним формаціям;
інформаційна, або антропогенна, що формується в наш час.
-
Атомістичний матеріалізм Демокріта
-
-
-
Особливості та основні етапи розвитку європейської середньовічної філософії.
основі вона теоцентрична
справжній (божественний, небесний)
несправжній (земний, грішний)
-
-
Будений і теоретичний світогляд, світосприйняття і світорозуміння.
-
-
Світорозуміння, або картина світу
на теоретичному рівні представлено
- науковими
- філософськими
- релігійними ідеями
Буття як філософська проблема.
-
Вчення про буття називається онтологією XVII ст.
(грецькою on, ontos – суще і logos – поняття, розум)
концепції буття:
-
-
- некласична
буття як мінливість, незавершеність
Простір і час як форми організації світу.
-
1905– 1908 pp.; Лоренц, Пуанкаре, Ейнштейн, Мінковський
доводить взаємозв'язок простору і часу.
Загальна теорія відносності (1916 p., Ейнштейн)
доводить зв'язок простору і часу з матерією
Основні закони діалектики.
-
-
-
Зміст основних категорій діалектики
-
Субстанційні -
вживаються окремо,
безвідносно до інших.
-
-
-
-
-
-
-
-
Культура як спосіб людського існування
Ряд ознак культури
-
-
-
Соціальні та культурні (ускладнення соціальних відносин, поява сім'ї, приватної власності)
-
-
Типології культури
-
За способом трансляції
-
-
інформаційна, в тому числі візуальна,
-
-
-
Основні філософські вчення Стародавнього Китаю
-
-
Предмет філософії, її функції.
-
-
Ідеальне та матеріальне у свідомості.
-
-
Монізм. дуалізм, плюралізм
-