Please enable JavaScript.
Coggle requires JavaScript to display documents.
Віруси (Поширені вірусні захворювання (Ерпесвірусні інфекції:…
Віруси
-
-
Механізм інфікування
1.Приєднання до клітинної мембрани — так звана адсорбція. Зазвичай для того, щоб віріон адсорбувався на поверхні клітини, вона повинна мати у складі своєї плазматичної мембрани білок (часто глікопротеїн) — рецептор, специфічний для даного віруса. Наявність рецептора нерідко визначає коло господарів даного вірусу, а також його тканинну специфічність.
2.Проникнення в клітину. На наступному етапі вірусу необхідно доставити всередину клітини свою генетичну інформацію. Деякі віруси вносять також власні білки, необхідні для її реалізації (особливо це характерно для вірусів, що містять негативні РНК).
3.Роздягання — процес, протягом якого видаляється вірусний капсид. Це може здійснюватись розкладом під впливом вірусних ферментів, або ферментів хазяїна, чи простої дисоціації, кінцевим результатом буде випуск вірусної ДНК.
4.Перепрограмування клітини. При зараженні вірусом в клітині активуються спеціальні механізми противірусного захисту. Заражені клітини починають синтезувати сигнальні молекули — інтерферони, які переводять навколишні здорові клітини у противірусний стан і активують системи імунітету
5.Персистенція. Деякі віруси можуть переходити в латентний стан (так звана персистенція для вірусів еукаріотів або лізогенія для бактеріофагів — вірусів бактерій)
6.Дозрівання віріонів і вихід з клітини. Врешті-решт, новосинтезовані геноми РНК або ДНК «одягають» відповідні білки й виходять з клітини. Слід сказати, що вірус, який активно розмножується, не завжди вбиває клітину-господаря.
Класифікація
1.Віруси класифікуються на ті, що містять ДНК (вірус простого герпесу) і ті,
що містять РНК (вірус імунодефіциту людини).
3.За наявністю або відсутністю додаткової ліпопротеїнової оболонки (суперкапсиду) віруси поділяються на прості та складні.
-
2.За структурою капсомерів. Ізометричні (кубічні), спіральні, змішані.
Будова
1.Серцевина — генетичний матеріал (ДНК або РНК). Генетичний апарат вірусу кодує від декількох
(Вірус Тютюнової Мозаїки) до сотень генів (Вірус Віспи, понад 100 генів). Необхідний мінімум — гени,
що кодують вірус-специфічну полімеразу та структурні білки.
3.Додаткова ліпопротеїдна оболонка. Ліпідна оболонка походить з плазматичної мембрани клітини-хазяїна та зустрічається в порівняно складних вірусів (вірус грипу, вірус герпесу). Цілком сформована інфекційна вірусна частка називається віріоном.
2.Білкова оболонка, що називають капсидом. Оболонка часто побудована з ідентичних повторюваних субодиниць — капсомерів. Капсомери утворюють структури з високою симетрією.